Основні тенденції розвитку системи охорони здоров’я Північної Буковини і Хотинщини у міжвоєнний період

Анотація

У статті автор характеризує стан і проблеми функціонування системи охорони здоров’я Північної Буковини й Хотинщини у 1918-1940 рр. У роки Першої світової війни санітарна та лікарняна служби зазнали непоправної шкоди і мешканці краю на кілька років залишились практично без лікарського нагляду та лікування, що призвело до поширення епідемій висипного та черевного тифу, туберкульозу, віспи, скарлатини, дизентерії, сифілісу тощо. З великими труднощами завдяки вакцинаціям населення, організаційно-просвітницьким заходам, на середину 1920-х рр. більшість масових недугів удалося подолати. Але оскільки залишалися ще деякі проблеми з поширенням скарлатини та дифтерії, а також існувала загроза зараження прикордонних районів носіями хвороб з Польщі та СРСР проводився постійний контроль за ситуацією.
Система охорони здоров’я Північної Буковини й Хотинщини до 1921 р. була майже повністю уніфікована з румунською. Але все-таки залишилася одна суттєва особливість: у всій Румунії лікування було безкоштовним, а тут – платним. Дана обставина утруднювала доступ місцевих жителів до медичної допомоги, що негативно відбивалося на демографічній ситуації і становищі мешканців краю. До позитивів у галузі можна віднести оновлення матеріально-технічної бази лікувальних установ, створення на їх основі нових філій, лабораторій та інститутів, а також розширення мережі фармацевтичних закладів.