Празьке повсякдення професора Василя Сімовича (1923 – 1933)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Офіційний «празький період» життя професора Сімовича уміщується в декількох параграфах. Прибув до Праги з Берліна, де з 1921 р. по червень 1923 р. працював редактором «Української Накладні» Якова Оренштайна, що видавала українських класиків, та заробляв на життя коректуванням й редагуванням мови різних українських видань. До Праги приїхав у червні 1923 р. на запрошення професора Агенора Артимовича. Останній з дозволу керівництва Педагогічного Інституту (відкритого 7 липня 1923 р.) (майбутнього УВПІ ім. М. Драгоманова, початковою назвою котрого був Педагогічний Інститут), що розбудовувався на той час у Празі, запросив Василя Івановича на посаду професора кафедри української мови. У серпні вересні 1923 р. обіймав посаду «референта» – декана історично літературного відділу (факультету), а з 1 жовтня 1923 р. – завідувача кафедри української мови, з паралельним очолюванням в 1923 – 1925 рр. ще й кафедри мовознавства. Керівництво цією вже кафедрою професор Сімович ділив навпіл з Агенором Васильовичем до кінця 1925 р. Обов’язки завідувача кафедри української мови професор Сімович виконував майже десять років, включно по січень 1933 р.
Позаофіційний «празький період» професора: проживання в містечку Ржжевниці поблизу Праги й орендування трьох кімнат в одному із приватних будинків без обслуги; харчування в українських еміграційних громадських їдальнях чехословацької столиці; розвʼязання питання одягу та взуття за допомогою окремих громадських та допомогових фондів, кравців і шевців; можлива «належність» до Подєбрадського автокефального осередку; екскурсії й читання художньої літератури.
З цікавих фактів професорського повсякдення: перевага нордичних оселедців у харчовому раціоні та відмінне почуття гумору в різноманітних життєвих ситуаціях. Саме Василь Іванович – автор «мему» УЖАС, що насправді розшифровувався як Український Жіночий Союз. Доводилося йому «гуморити» і спілкуючись з епатажним професором Дмитром Івановичем Чижевським (1894 – 1977), котрий полюбляв котів, містику та чортівню.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.