Розвиток лісової промисловості Північної Буковини і Хотинщини у міжвоєнний період

Анотація

Лісові ресурси Північної Буковини і Хотинщини здавна відігравали важливу роль у житті місцевого населення. Науковці досить багато уваги приділили дослідженню процесу становлення та розвитку лісової галузі регіону від появи перших лісопилень 1786 р. і до Першої світової війни. Однак у працях істориків майже немає згадок про становище лісозаготівельної, лісопильної, меблевої, целюлозно-паперової підгалузей у період між двома світовими війнами, який став новим етапом їх розвитку.
Впродовж 1918–1940 рр. лісова галузь краю займала одне з провідних місць у всій промисловості. Зокрема, за досліджуваний період спостерігалося розширення виробництва і збільшення кількості підприємств (з 32 до 48). Причому це зростання стосувалося лише північнобуковинських повітів – кількість підприємств лісової промислововсті на Хотинщині залишилася незмінною.
Після подолання наслідків Першої світової війни, до 1929 р. включно лісова галузь у краї загалом розвивалася успішно. Кількість пилорам зросла вдвічі, порівняно з 1921 р. Але через світову економічну кризу, попит на пиломатеріали і різну продукцію з дерева різко впав, тому вже 1930 р. кількість діючих лісопилок скоротилася втричі. У другій половині 1933 р. ситуація в лісовій промисловості покращилася. Кількість працюючих пилорам почала виходити на докризовий рівень.
До найбільш значущих підприємств лісозаготівельної, лісопильної, меблевої, целюлозно-паперової підгалузей Північної Буковини і Хотинщини, що діяли між двома світовими війнами належали: акціонерне товариство д. деревообробної промисловості «Гьотц», «Форестієра», пилорама Е.Х. Фрідман, Енгель і Гласберг, меблева фабрика «Мураха», «Ніколаус Заячковскі і Сини, бондарна фабрика з електричною силою», фабрика з виробництва дерев’яних цвяхів «Астра», паперова фабрика «Бідерман і Кіндлер», фабрика шпалер та паперових пакетів «Тапа».