Implementation of the state enlightenment model of education in the cities and towns of Right-Bank Ukraine (first third of the 19th century)

Олена Прищепа

doi:10.31861/hj2021.54.26-33

Автор(и)

Олена Прищепа Рівненський державний гуманітарний університет

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2021.54.26-33

Ключові слова:

Російська імперія, олександрівська доба, Правобережна Україна, міські поселення, просвітницька модель освіти

Анотація

Дослідження присвячене аналізу освітнього реформування у містах Правобережної України після приєднання цього регіону до Російської імперії унаслідок другого (1793) і третього (1795) поділів Речі Посполитої та його вплив на перебіг міського культурного життя.
Акцентується, що модель освіти, яка постала після освітньої реформи Олександра І, спиралася на проєкт Речі Посполитої, реалізований в останній третині ХІХ ст. Унаслідок такого підходу наявна шкільна мережа у містах правобережних українських губерній була збережена й інтегрована до нового державного організму, демонструючи ефективність функціонування аж до середини 20-х років ХІХ ст.
Міські школи, тримаючи високий ступінь укорінення освітніх практик уже неіснуючої Речі Посполитої, задовольняли освітні і культурні запити регіональної шляхти. Однак учнівський контингент починав набувати виразнішого всестанового характеру через наявність дітей духівництва, міщан, різночинців і навіть вихідців із селян.
Унікальним явищем міського освітнього ландшафту Правобережжя була Волинська (Кременецька) гімназія, слугуючи взірцем просвітницької моделі школи. Демонструючи еталонні норми соціальної поведінки, нові ритуали повсякденних практик, цей навчальний заклад фактично виступав головним вогнищем освітньо-культурного життя як повітового Кременця, так і всього Правобережжя.
Власний вимір культурного життя мали навіть найменші за кількістю учнів повітові училища. Саме в таких, де навчалося значно більше дітей нешляхетського походження, частіше звучала й українська мова – принаймні в міжособистісному спілкуванні.
Державному контролю підлягали і приватні школи, серед яких випереджувальними темпами зростала частка дівочих пансіонів, що засвідчувало про зацікавленість шляхти мати поміж себе освічене жіноцтво.
І все ж поширення польської культури через мережу навчальних закладів у тривалій перспективі не могло задовольнити російську владу. Реалізація просвітницької моделі освіти на землях колишньої Речі Посполитої почала згортатися, враховуючи зміни в освітній політиці Російської імперії, які передбачали остаточну уніфікацію освітньої мережі.

Біографія автора

Олена Прищепа, Рівненський державний гуманітарний університет

доктор історичних наук, доцент, професор кафедри історії України

Посилання

D. Beauvois, Szkolnictwo polskie na ziemiach litewsko-ruskich. 1803–1832 [Polish Education in the Lithuanian-Rus lands. 1803–1832]. T. ІІ. Szkoły podstawove i średni, Rzym; Lublin, 1991, 459 s.

D. Bovua, Gordiyev uzel Rossiyskoy imperii: Vlast, shlyakhta i narod na Pravoberezhnoy Ukraine (1793–1914) [Gordian Knot of the Russian Empire: Power, Nobility and People in Right-Bank Ukraine (1793-1914)], Moskva, Novoye literaturnoye obozreniye, 2011, 1008 s.

O. Dziuba, Edukatsiina Komisiia 1773–1794 [Education Commission 1773–1794], in «Entsyklopediia istorii Ukrainy», Kyiv, Naukova dumka, 2005. t. 3, s. 15–16.

A. Filiniuk, A. Bondar, Rozvytok osvity ta osvitnikh zakladiv na Podilli naprykintsi 18 – v pershiy polovyni 19 st. [Development of Education and Educational Institutions in Podillia at the end of the 18th – first half of the 19th centuries], in «Osvita, nauka i kultura na Podilli», Kamianets-Podilskyi, Oiium, 2010, t. 16, s. 30–42.

J. Hoffman, Księga wizyt generalnich szkoly o. o. Pijarów w Dąbrowicy z lat 1782–1804 [Book of General Visits to the Piarist School in Dąbrowica, 1782–1804], in «Rocznik Wołyński», Równe, 1934, т. ІІІ, s. 261–296.

O. Karlina, Misto Kremenets u pershii tretyni 19 stolittia [The City of Kremenets in the first third of the 19th century], in «Volynski Afiny. 1805–1833», Ternopil, Bohdan, 2006. s. 11–22.

V. Kolesnyk, Polska i rosiiska himnazii v poiezuyitskykh Murakh u pershii polovyni 19 st. [Polish and Russian Gymnasiums in the Post-Jesuit Mury in the first half of the 19th century], in «Vinnytski Mury. Pohliad kriz viky», Vinnytsia, Rozvytok, 2011, s. 173–202.

O. Levitskiy, K istorii Vladimir-Volynskogo bazilianskogo uchilishcha [On the History of Vladimir- Volynsky Basilian School], in «Kiyevskaya starina», 1892, oktyabr, t. 39, s. 121–122.

V. Masliichuk, Zdobutky ta iliuzii. Osvitni initsiatyvy na Livoberezhnii ta Slobidskii Ukraini druhoi polovyny 18 – pochatku 19 st. [Educational Initiatives in Left-Bank and Slobidska Ukraine of the second half of the 18th – beginning of the 19th centuries], Kharkiv, Kharkivskyi pryvatnyi muzei miskoi sadyby, 2007, 539 s.

Omikron. Vinnytski Mury – yak dzherelo osvity v krai [Vinnytsia Mury as a Source of Education in the Region], Vinnytsia, Rozvytok, 2010, s. 36.

O. Pryshchepa, Derzhavne rehuliuvannia diialnosti pryvatnykh pansioniv v miskykh poselenniakh Pravoberezhnoi Ukrainy (persha polovyna 19 st.) [State Regulation of Private Boarding Schools in Urban Settlements of Right-Bank Ukraine (first half of the 19th century)], in «Rosiiska imperiia u 19 – na pochatku 20 st. Vlada i suspilstvo: mekhanizmy vzaiemodii», Chernihiv, 2014, s. 211–225.

O. Pryshchepa, Osnovni kanaly poshyrennia navchalnoi literatury u mistakh Volyni (persha tretyna 19 st.) [Main Channels of Distribution of Educational Literature in the Towns of Volyn (first third of the 19th century)], in «Volynska knyha: istoriia, doslidzhennia, kolektsionuvannia», Ostroh, Ostrozka Akademiia», 2015, vyp. 3, s. 159–167.

I. Sesak, Navchalni zaklady na Podilli naprykintsi 18 – pershiy tretyni 19 st. [Educational Institutions in Podillia at the end of the 18th – the first third of the 19th centuries], in «Osvita, nauka i kultura na Podilli», Kamianets-Podilskyi, Oiium, 2011, t. 18, s. 3–15.

V. Shandra, Merezha osvitnikh instytutsii ta modernizatsiia funktsii osvity v Pravoberezhnii Ukraini v 30-kh rr. 19 st. [Network of Educational Institutions and Modernization of Educational Functions in Right-Bank Ukraine in the 30s of the 19th century], in «Volynski Afiny. 1805–1833», Ternopil, Bohdan, 2006, s. 63–72.

A. Shmyt, Kremenetskyi litsei yak zrazok prosvitnytskoi modeli shkoly na terytorii Ukrainy u pershii polovyni 19 st. [Kremenets Lyceum as a Model Enlightenment School in the territory of Ukraine in the first half of the 19th century], Kremenets, 2012, 235 s.

Volynski Afiny. 1805–1833: zbirnyk naukovykh prats [Volyn Athens. 1805–1833: Collection of Scientific Works], pid red. S. Makovskoho i V. Sobchuka, Ternopil, Bohdan, 2006, 302 s.

Vysochayshe utverzhdennyy ustav uchebnykh zavedeniy, podvedomykh universitetam. 1804. Noyabrya 5 [The Highly Approved Charter of Educational Institutions Subordinated to Universities. 1804. November 5], in: Polnoye Sobraniye Zakonov Rossiyskoy imperii. Sobraniye 1-ye., Sankt-Peterburg, 1830. t.28, No 21501, stlb. 626–647.

L. Zasztowt, Kresy 1832–1864. Szkolnictwo na ziemiach litewskich i ruskich dawnej Rzeczypospolitej [Education in the Lithuanian and Rus Territories of the Former Polish-Lithuanian Commonwealth], Warszawa, Towarzystwo naukowe Warszawskie; Instytut Historii Nauki PAN, 1997, 456 s.