Новації суспільно-релігійної думки в україні на початку XVII століття

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Лариса Шваб
Юлія Токарська

Анотація

У статті розкрито питання появи нових ідей та змістів в українській суспільно-релігійній думці в першій половині XVII ст., зумовленої змінами, що відбулися в Київській митрополії після укладання унії з Римом. Звойована православна традиція шукала нові прояви в ідеях інтелектуалів, а згодом і в практиці церковного життя. У статті характеризуються найвпливовіші із них: піднесення Руської Церкви до колишнього давньоруського блиску; «Богохранимість» міста Києва – другого руського Єрусалима», «Києва – серця слов’янського православного світу», як столиці нової спільноти в «Річі Посполитої Народу Руського»; популяризацію генеалогічних легенд руського православного панства, відданих гнаній Православній Церкві; узгодження між теологічними принципами католиків і православних, здійснене Петром Могилою тощо. Тож інтелектуальну релігійну думку початку XVII ст. урухомила пам’ять про «добру старовину», в якій дошукувалися національної ідентичності, опертої на православну традицію. Кінцевою метою цих інтелектуальних пошуків мало стати піднесення авторитету Православної Церкви та її провідників.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Шваб, Л., & Токарська, Ю. (2021). Новації суспільно-релігійної думки в україні на початку XVII століття. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (53), 43–53. вилучено із https://www.hj.chnu.edu.ua/hj/article/view/122
Розділ
Статті
Біографії авторів

Лариса Шваб, Волинський національний університет імені Лесі Українки

кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та філософії

Юлія Токарська, Волинський національний університет імені Лесі Українки

аспірантка кафедри історії України та археології

Схожі статті

1 2 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.