Радянська система інституційного догляду і виховання дітей в західних областях України після Другої світової війни

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Лілія Дробіна

Анотація

У статті йдеться про створену систему дитячих будинків-інтернатів у західних областях України після Другої світової війни. Вирішення питання облаштування «дітей вулиці» відігравало значну політико-ідеологічну роль і потребувало значних фінансових вкладень.
Наголошується, що проблема дитячої безпритульності залишалась актуальною протягом довгих років. Адже не кожна дитина в Україні мала змогу зростати в сприятливому сімейному оточенні. Бідність родин, складні життєві обставини, недостатність на місцевому рівні послуг із підтримки дітей і сімей з дітьми зумовлювали дитячу бездоглядність, призводили до соціального сирітства. Тому радянською системою інституційного догляду і виховання дітей було передбачено заклади різних типів підпорядкування, зокрема загальноосвітні школи-інтернати та дитячі будинки-інтернати.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Дробіна, Л. (2022). Радянська система інституційного догляду і виховання дітей в західних областях України після Другої світової війни. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (56), 78–86. https://doi.org/10.31861/hj2022.56.78-86
Розділ
Статті
Біографія автора

Лілія Дробіна, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

PhD in History, Assistant Professor, Department of History of Ukraine