Специфіка стратегічних комунікацій Туреччини на постоттоманському просторі (1992-2020 рр.)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті досліджується своєрідність стратегічних комунікацій, що здійснюються Турецькою Республікою на постоттоманському просторі. Аналізуються можливі наслідки від втілення Анкарою в життя політичної ідеології, що відчуває значного впливу концепції «неоосманізму», орієнтованої на відновлення турецького домінування на теренах колишньої Оттоманської імперії. Звертається увага на причини вибору вищим керівництвом Турецької Республіки об’єктів для участі в інтеграційних проєктах із виходом за межі власне постоттоманського ареалу. У результаті проведення дослідження запропоновано розподіл інтеграційних пріоритетів Турецької Республіки на 3 періоди, які корелюють з основними етапами розвитку загальнотурецьких, загальноісламських і загальносвітових історичних процесів. Показано, що теперішній зовнішньополітичний вектор Турецької Республіки, великою мірою сформований під впливом доктрини неоосманізму, на тлі намагань Анкари щодо виходу на позиції надрегіонального лідерства викликатиме конфліктні ситуації з країнами, що вже мають подібний статус і не бажають приймати нового гравця до свого кола. Це потребує серйозних змін концептуального характеру у відносинах Турецької Республіки зі своїми стратегічними партнерами, насамперед – західними, а також інтенсифікації стратегічних комунікацій на цьому напрямі. Згадані особливості стратегічних комунікацій Туреччини мають суттєвий вплив на розвиток українсько-турецьких відносин у цілому.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
V. Avatkov, A. Badranov, «Myagkaya sila» turtsii vo vnutrenney politike Rossii (Turkey’s «soft power» in Russian domestic politics] URL:
О. Aulin, D. Brylov, N. Prorochenko, O. Yarosh, slam i polityka: ideolohiia, rukhy, orhanizatsii [Islam and politics: ideology, movements, organizations], Kyiv, TOV «DIeONIS PLIuS», 2019, s. 295-2993.
Sh. Haniohlu, Atatiurk: Biohrafiia myslytelia [Ataturk: Biography of a thinker], Lviv, Vydavnytstvo Anetty Antonenko, Kyiv, Nika-Tsentr, 2018, s. 95-104.
David Barchard. Turkey and the West. Royal Institute of International Affairs [Published for] the Royal Institute of International Affairs [by] Routledge & Kegan Paul, 1985, 100 р.
Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. Eksport–import tovariv za krainamy svitu u 2016 rotsi [State Statistics Service of Ukraine. Export-import of goods by countries of the world in 2016] URL: http:// www.ukrstat.gov.ua/
Ömer Taspinar. Turkey’s Middle East Policies. Between Neo-Ottomanism and Kemalism // Carnegie Middle East Center, № 10, September 2008, р. 14.
Yu. Mavryna, Kontseptsyia vneshnei polytyky Turtsyy Akhmeta Davutohlu [Ahmet Davutoglus Turkish Foreign Policy Concept], URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ kontseptsiya-vneshney-politikiturtsii- ahmeta-davutoglu
Yel. Meygun. Svoy ili TyurKSOY? [Own or TURKSOY?], URL: http://nazaccent.ru/content/18885- svoj-ili-tyurksoj.htm
Putin nazval summu investitsiy v stroitelstvo turetskoy AES «Akkuyu» [The terminal in Sheremetyevo will be built by the Turkish Renaissance Construction], URL: https://ria.ru/atomtec/20170503/1493600158.html.
Rybalko S.V. «Turtsiya i Organizatsiya Chernomorskogo ekonomicheskogo sotrudnichestva» [«Turkey and the Black Sea Economic Cooperation Organization»] in. «Vostokovednyy sbornik» (vypusk tretiy), Moskva, 2002, s. 139-147.
Şaban H. Çalış. Hayaletbilimi ve Hayali Kimlikler: Yeni-Osmanlıcılık, Özal ve Balkanlar, [Ghost Science and Imaginary Identities: Neo-Ottomanism, Оzal and the Balkans], Çizgi Kitabevi, 2006, 235 р.
Ö. Taspinar, Turkey’s Middle East Policies. Between Neo-Ottomanism and Kemalism // Carnegie Middle East Center, № 10, September 2008, р. 14.
Terminal v Sheremetevo postroit turetskaya Renaissance Construction [The terminal in Sheremetyevo will be built by the Turkish Renaissance Construction], URL: https://ria.ru/ economy/20160318/1392156790.html