S.S. Kușnikov și problema proprietăților din raiaua Hotinului С.С. Кушніков і проблема власності у Хотинській Райї
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Зазначену тему обрано не випадково, оскільки вона є менш обговорюваною в історіографії та такою, яка, на нашу думку, викличе інтерес.
Після початку російсько-турецької війни 1806-1812 рр. румунські князівства були швидко окуповані російськими військами, а Молдавія та Мунтенія були передані під управління російського чиновника, який мав наглядати за цивільною адміністрацією. Так, у лютому 1808 р. сенатор, таємний радник С.С. Кушніков був призначений президентом диванів Молдови та Мунтенії.
Саме С.С. Кушніков, президент-сенатор Диванів мав вирішити, серед іншого, проблему, пов’язану з майном у районі Хотина.
Виявлення нових документів Головного управління національних архівів Національного архівного агентства дозволяє суттєво доповнити інформацію з цього питання.
Перш за все, структура, запропонована Диваном Республіки Молдова сенатору-президенту може бути окреслена. Потім можна визначити механізми, які мали бути задіяні, а також документи, які мали надати власники, які претендували на певні маєтки. На початковому етапі значну частину майна на Хотинщині орендувала держава. Після проведених заходів, вочевидь, не без юридичних казусів, проте на аукціоні з метою передачі в оренду залишилися лише ті маєтки, на які не претендували власники.
Цікаво, що на маєтки в Хотині, окрім молдавських бояр, претендували й піддані імперії Габсбургів, очевидно молдавські бояри, які були поселені поблизу Чернівців. Свої претензії на хотинські місцевості висували й монастирі.
Важливо, що всі запити старих власників містили виписки з документів не лише останніх періодів, а й зведення документів, виданих і XVIII ст., і XVII ст., і навіть більш віддаленого періоду.
Тому популяризація відомостей, що містяться у фондах Головного управління архівів у складі Національного архівного агентства, дозволяє доповнити картину становища Хотинщини на початку ХІХ ст., особливо щодо питання статусу власності. Також важливою є інформація, яку можна отримати з листування між Диваном Ради Молдови та президентом-сенатором Диванів щодо проблеми власності, а також додаткова інформація, яку можна знайти для різних місцевостей на Хотинщині, що може частково завершити історію кожного з них.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
Agenția națională a Arhivelor, Direcția Generală a Arhivelor Naționale (ANA), f. 1, inv. 1, d. 16, 139 f.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 1226.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 1262.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 1390.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 1546, 2 f.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 1696, 3 f.
ANA, f. 1, inv. 1, d. 2792.
Boga L., Teritoriile raialelor Hotinului și Brăilei redate stăpânitorilor români în 1808 [The Territories of the Raias of Hotin and Braila Returned to the Romanian Rulers in 1808], în «Arhivele Basarabiei», an V, nr. 1, 1933, p. 43-57.
Bulat T., Diviziunea proprietății rurale în ținutul Hotin după desființarea raialei [The Division of Rural Property in the Hotin Land After the Abolition of the Raia], în «Arhivele Basarabiei», an II, nr. 4, 1930, p. 381-412.
Bulat T., Diviziunea proprietății rurale în ținutul Hotin după desființarea raialei [The Division of Rural Property in the Hotin Land After the Abolition of the Raia], în «Arhivele Basarabiei», an III, nr. 2, 1931, p. 118-124.
Bulat T., Hotinul străveche stăpânire românească [Hotin, an Ancient Romanian Dominion], în «Arhivele Basarabiei», an V, nr. 2, 1933, p. 30-51.
Gumenâi I., Istoria ținutului Hotin de la origini și până în 1835 [The History of Hotin Land Since Its Origins Until 1835], Chișinău, Civitas, 2002, 296 p.
Gumenâi I., Proprietatea bisericească în ţinutul Hotin până la 1715 [Church Property in the Hotin Area Until 1715], in «Studii şi materiale de istorie medie», vol. XIX, Bucureşti, 2001, p. 23-30.
Gumenâi I., Proprietatea boierească în ţinutul Hotin în secolul XVII [The Noble Property in the Hotin Area in the 17th Century], în «Revista de istorie a Moldovei», nr. 1-2, 2000, p. 43-66.
Popovici A., Istoria Sfintelor mănăstiri Neamț și Secu [History of the Holy Neamt and Secu Monasteries], vol. I, Chișinău, Lexon Prim, 2016, p. 264-265.