Москвофільський рух як об’єкт радянського деструктивного впливу на суспільно-політичну ситуацію у західній Україні 20-х років ХХ століття
DOI:
https://doi.org/10.31861/hj2025.61.66-74Ключові слова:
Західна Україна, Друга Річ Посполита, СРСР, москвофільство, партія «Народна воля», партія «Сельроб»Анотація
Мета роботи полягає у комплексному аналізі використання радянськими дипломатичними структурами частини москвофільського руху Східної Галичини для формування ліворадикальної партії «Сель-Роб» як легальної політичної бази деструктивного впливу в Західній Україні, як проти інституцій Польської держави, так представників українського національного руху різного ідеологічного спрямування.
Методологічна база дослідження ґрунтується на принципах об’єктивності, достовірності, історизму, науковості та альтернативності, що дозволяє виділити окремий сегмент москвофільського руху як об’єкт радянського впливу у міжвоєнній Польщі, охарактеризувати його ідеологічні засади, політичну платформу, організаційну структури як основу для формування й помітного впливу на суспільно-політичну ситуацію у Західній Україні 20-х років ХХ ст. легальної політичної партії «Сель-Роб», утвореної шляхом об՚єднання ліворадикальної партії «Народна воля» із партією «Селянський союз» за чільних організаційних зусиль радянської дипломатії у Варшаві.
Джерельну базу дослідження становлять вперше введені до наукового обігу архівні документи Центрального державного архіву громадських об՚єднань України, Центрального державного історичного архіву у м. Львові та Державного архіву Львівської області.
Історіографію дослідження становлять як узагальнюючі публікації сучасної української історіографії, так спеціальні розвідки вітчизняних науковців О. Власюка, Р. Гусака, Л. Матюшко, В. Місько, М. Пиріг та І. Соляра по тематиці причин об՚єднання, політичної програми та початків діяльності легальної західноукраїнської політичної партії «Сель-Роб». При цьому місце та роль у цих процесах одного із напрямків міжвоєнного московофільського руху, репрезентованого діячами ліворадикальної партії «Народна воля» за організаційного спрямування радянських дипломатів представлене побіжно, що, на нашу думку, потребує окремого історичного аналізу з огляду на характер й еволюцію гібридних методів політичного впливу Радянської Росії — Радянського Союзу — Російської Федерації проти українського національного руху загалом та в Західній Україні міжвоєнного періоду зокрема.
Наукова новизна полягає у тому, що автор вперше на основі узагальнення сучасної української історіографії та впровадження у публічний обіг низки архівних документів розкриває підривну роль радянських дипломатів у Другій Речі Посполитій через формування й підтримку легальної політичної сили крайнього лівого ідеологічного спрямування для цілої бази деструктивного впливу на суспільно-політичне життя пропаганди Західної України.
У висновках автор виходить з наступних результатів дослідження. Після включення більшої частини західних українських етнічних земель до складу відновленої Польської держави суспільно-політичні процеси розгорталися у нових геополітичних умовах, що серед іншого, вплинуло на інституційно-політичну трансформацією москвофільського (русофільського) руху в Східній Галичині, Холмщині та Підляшші 20-х років минулого століття. Розколи, виокремлення й початки діяльності нових легальних суб՚єктів політичної діяльності у відновленій Польській державі не могли залишитися поза увагою радянських дипломатів та спеціальних служб СРСР, які прагнули використати процеси суспільно-політичної структуризації одночасно, як для деструктивного впливу на інституції Польської держави, так для опонування легальному українському національному руху й обмеження впливу російських емігрантських структур антибільшовицького спрямування. Варто вказати, що суперечності між керівництвом новоутвореної партії «Сель-Роб» ставали все більш неподоланними та 11 вересня 1927 р. більшість членів колишньої «Народної волі» оголосили про створення «Сельроб-лівиці», яка в наступні роки відігравала чільну роль у поширенні радянського впливу в Західній Україні.
Посилання
1. Derzhavnyi arkhiv Lvivskoi oblasti, f. 121 Lvivska voievidska komanda derzhavnoi politsii, op. 2, spr. 112 Sprava sposterezhennia za zizdom partii «Narodna volia» ta «Ukrainskoho selianskoho soiuzu», shcho vidbuvsia u Lvovi, z pytannia yikhnoho obiednannia v «Ukrainske seliansko-robitnyche obiednannia» ta spysky delehativ. 1926 r., 28 ark.
2. Husak R., Livoradykalnyi rukh Skhidnoi Halychyny ta Zakhidnoi Volyni mizhvoiennoho periodu [The Left-Radical Movement of Eastern Galicia and Western Volhynia in the Interwar Period], in «Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka. Seriia. Istoriia», 2014, vyp. 2, ch. 3, s. 51–56.
3. Kuhutiak M., Halychyna: storinky istorii: Narys suspilno-politychnoho rukhu (XIX st. — 1939 r.) [Galicia: Pages of History. A Sketch of the Socio-Political Movement (19th century — 1939)], Ivano-Frankivsk, 1993, 200 s.
4. Matiushko L., Etnichna samoidentyfikatsiia ukraintsiv Skhidnoi Halychyny u mizhvoiennyi period: fenomen halytskoho moskvofilstva [Ethnic Self-Identification of Ukrainians in Eastern Galicia in the Interwar Period: The Phenomenon of Galician Russophilism], in «Cuspilni transformatsii i bezpeka: liudyna, derzhava, sotsium: materialy dopovidei Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii» (17 chervnia 2016 r.), Lviv, Lvivskyi instytut MAUP, 2016, s. 20–23.
5. Matiushko L., Polityko-natsionalna ideolohiia halytskykh moskvofiliv u mizhvoiennyi period [Political and National Ideology of Galician Russophiles in the Interwar Period], in «Hileia: naukovyi visnyk». Zbirnyk naukovykh prats», 2017, vyp. 124, s. 66–69.
6. Misko V., Komunistychna ekspansiia na tereny Polskoi derzhavy (persha polovyna 1920-kh rr.) [Communist Expansion into the Territory of the Polish State (First Half of the 1920s)], in «Ukraina — Yevropa — Svit». Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny, 2016, vyp. 18, s. 131–138.
7. Mykhalskyi Yu., Sova A., Moskvofily ta ukrainskyi natsionalnyi rukh u Halychyni v kintsi XIX — na pochatku XX stolittia: pohliad kriz pryzmu suchasnosti [Moscophiles and the Ukrainian National Movement in Galicia at the End of the 19th — Beginning of the 20th Century: A View Through the Prism of the Present], in «Visnyk Lvivskoi komertsiinoi akademii. Seriia: humanitarni nauky», 2010, vyp. 9, s. 10–14.
8. Pyrih M., Stanovlennia ta orhanizatsiini pryntsypy diialnosti «Ukrainskoho seliansko-robitnychnoho sotsialistychnoho obiednannia» («Selrob») u 1926–1928 rokakh [Formation and Organizational Principles of the Ukrainian Peasants and Workers Socialist Association («Selrob») in 1926–1928], in «Mandrivets», 2013, № 4, s. 31–37.
9. Pyrih M., Ukrainskyi livoradykalnyi rukh u Polshchi (1919–1929 rr.): dys. kand. ist. nauk; spets.: 07.00.01 — istoriia Ukrainy [The Ukrainian Left-Radical Movement in Poland (1919–1929): PhD Diss. in Hist.; Spec.: 07.00.01 — History of Ukraine], Lvivskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka, Lviv, 2016, 245 s.
10. Soliar I., «Selrob» vid stvorennia do rozkolu (1926–1927 rr.). [«Selrob» from Formation to Split (1926–1927)], in «Halychyna», 2006–2007, № 12–13, s. 126–132.
11. Tsentralnyi derzhavnyi arkhiv hromadskykh obiednan Ukrainy, f. 6 Tsentralnyi Komitet Komunistychnoi partii Zakhidnoi Ukrainy, op. 2, spr. 222 Dokladna zapyska shchodo tiazhkoho stanovyshcha ukrainskoho naselennia u Polshchi, 29 ark.
12. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lvovi, f. 351 Ukrainske seliansko-robitnyche sotsialistychne obiednannia «Sel-Rob», m. Lviv, op. 1, spr. 1 Statut i prohrama orhanizatsii. 1927–1929, 27 ark.
13. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lvovi, f. 351 Ukrainske seliansko-robitnyche sotsialistychne obiednannia «Sel-Rob», m. Lviv, op. 1, spr. 3 Obizhnyky, 3 ark.
14. Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Lvovi, f. 351 Ukrainske seliansko-robitnyche sotsialistychne obiednannia «Sel-Rob», m. Lviv, op. 1, spr. 99 Vyrizky statei, zamitok iz hazety «Nashe Slovo» pro diialnist partii «Sel-Rob» 1926–1932 rr., 24 ark.
15. Vasiuta I., Halytsko-Volynske selo mizh svitovymy viinamy [The Galicia–Volhynia Village Between the World Wars], Lviv, 2010, 507 s.
16. Vasiuta I., Perehrupuvannia v zakhidnoukrainskomu natsionalnomu rusi v pershi roky pislia aneksii Skhidnoi Halychyny (1923–1926) [Reorganization in the Western Ukrainian National Movement in the Early Years After the Annexation of Eastern Galicia (1923–1926)], in «Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna», 1999, vyp. 34, s. 341–354.
17. Vlasiuk O., Diialnist ukrainskoho sotsialistychnoho obiednannia «Selianskyi soiuz» u 1924–1930 rr. [Activities of the Ukrainian Socialist Association «Peasant Union» in 1924–1930], in «Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Istorychni nauky», 2011, vyp. 17, s. 149–162.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 Андрій Щеглов
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
