Єврейське питання у концепції соціалістичного сіонізму Мозеса Гесса

Автор(и)

  • Олександр Безаров Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2023.57.150-158

Ключові слова:

Мозес Гесс, єврейське питання, соціалізм, сіонізм, криза ідентичності євреїв

Анотація

Досліджено ідеї розв’язання єврейського питання в країнах Європи у концепції відомого німецького соціаліста ХIХ ст. Мозеса Гесса, котрий вважав, що політика емансипації єврейського народу в західноєвропейських державах загрожувала євреям асиміляцією та антисемітизмом. На думку М. Гесса, на Сході Європи вищезазначені явища не набули характеру відвертого протистояння між євреями та неєвреями в силу слабо розвиненого національного чинника та помітного впливу традицій. Власне остання обставина надихнула Гесса в його концепції соціалістичного сіонізму. Релігійна ідея колективного безсмертя єврейського народу незабаром повинна втілитися у «земному Єрусалимі», тобто в єврейській державності на теренах Палестини. Однак майбутня єврейська республіка, згідно із задумами М. Гесса, неодмінно буде соціалістичною, адже традиційне суспільство євреїв, особливо у Східній Європі, було соціалістичним, тобто колективістським. М. Гесс був одним із перших західноєвропейських мислителів, які попереджали про небезпеку антисемітизму в країнах Західної Європи у другій половині ХIХ століття. У контексті революційних процесів у розвитку єврейського суспільства Східної Європи на початку ХХ ст., доктрина соціалістичного сіонізму М. Гесса виявилася справжнім пророцтвом, а створення єврейської держави у середині того ж століття було закономірним результатом складного процесу національного відродження єврейського народу.

Біографія автора

Олександр Безаров, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

доктор історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії

Посилання

Sh. Avineri, Osnovnyye napravleniya v evreyskoy politicheskoy mysli [Major trends in Jewish political thought], Ierusalim, Biblioteka-Aliya, 1983, 320 s.

M. Bakunin. Pismo internatsionalam Boloni [Letter to the Internationals of Bologna], in «Bakunin M. A. Internatsional. Marks i evrei: (Polemique contre les juifs)», Moskva, Veche, AZ (Znatnov), 2008, s. 131–148.

O. Bezarov, «Ievreiskyi antysemityzm» Karla Marksa [«Jewish antisemitism» of Karl Marx], in «Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha: Istoriia», Chernivtsi, 2017, № 1, s. 75–82. DOI: https://doi.org/10.31861/hj2017.45.75-82

M. Gess, Rim i Ierusalim. Izbrannoye [Rome and Jerusalem. Favorites], Ierusalim. Biblioteka-Aliya, 1991, 423 s.

V. Laker, Istoriya sionizma [History of Zionism], Moskva, Kron-press, 2000, 842 s.

F. Mering, Karl Marks. Istoriya ego zhizni [Karl Marx. History of his life], Moskva, Gosudarstvennoye izdatelstvo politicheskoy literatury, 1957, 602 s.

Y. Frenkel, Prorochestvo i politika. Sotsializm, natsionalizm i russkoye evreystvo, 1862–1917 [Prophecy and Politics. Socialism, nationalism and Russian Jewry, 1862–1917], Ierusalim, Gesharim, Moskva, Mosty kultury, 2008, 838 s.

D. Shimanovskiy. «My evreyam ochen obyazany». 200 let rodilsya Fridrikh Engels [«We owe a lot to the Jews». 200th Anniversary of Friedrich Engels born], in «Evreyskiy obozrevatel. Informatsionno-analiticheskoye izdaniye Evreyskoy konfederatsii Ukrainy», 2020, 11 noyabrya (335), URL: https://jew-observer.com/imya/myevreyam-ochen-mnogim-obyazany/

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-30

Як цитувати

Безаров, О. (2023). Єврейське питання у концепції соціалістичного сіонізму Мозеса Гесса. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (57), 150–158. https://doi.org/10.31861/hj2023.57.150-158

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають