Єврейське питання у концепції соціалістичного сіонізму Мозеса Гесса

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Олександр Безаров

Анотація

Досліджено ідеї розв’язання єврейського питання в країнах Європи у концепції відомого німецького соціаліста ХIХ ст. Мозеса Гесса, котрий вважав, що політика емансипації єврейського народу в західноєвропейських державах загрожувала євреям асиміляцією та антисемітизмом. На думку М. Гесса, на Сході Європи вищезазначені явища не набули характеру відвертого протистояння між євреями та неєвреями в силу слабо розвиненого національного чинника та помітного впливу традицій. Власне остання обставина надихнула Гесса в його концепції соціалістичного сіонізму. Релігійна ідея колективного безсмертя єврейського народу незабаром повинна втілитися у «земному Єрусалимі», тобто в єврейській державності на теренах Палестини. Однак майбутня єврейська республіка, згідно із задумами М. Гесса, неодмінно буде соціалістичною, адже традиційне суспільство євреїв, особливо у Східній Європі, було соціалістичним, тобто колективістським. М. Гесс був одним із перших західноєвропейських мислителів, які попереджали про небезпеку антисемітизму в країнах Західної Європи у другій половині ХIХ століття. У контексті революційних процесів у розвитку єврейського суспільства Східної Європи на початку ХХ ст., доктрина соціалістичного сіонізму М. Гесса виявилася справжнім пророцтвом, а створення єврейської держави у середині того ж століття було закономірним результатом складного процесу національного відродження єврейського народу.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Безаров, О. (2023). Єврейське питання у концепції соціалістичного сіонізму Мозеса Гесса. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (57), 150–158. https://doi.org/10.31861/hj2023.57.150-158
Розділ
Статті
Біографія автора

Олександр Безаров, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

доктор історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії

Посилання

Sh. Avineri, Osnovnyye napravleniya v evreyskoy politicheskoy mysli [Major trends in Jewish political thought], Ierusalim, Biblioteka-Aliya, 1983, 320 s.

M. Bakunin. Pismo internatsionalam Boloni [Letter to the Internationals of Bologna], in «Bakunin M. A. Internatsional. Marks i evrei: (Polemique contre les juifs)», Moskva, Veche, AZ (Znatnov), 2008, s. 131–148.

O. Bezarov, «Ievreiskyi antysemityzm» Karla Marksa [«Jewish antisemitism» of Karl Marx], in «Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha: Istoriia», Chernivtsi, 2017, № 1, s. 75–82.

M. Gess, Rim i Ierusalim. Izbrannoye [Rome and Jerusalem. Favorites], Ierusalim. Biblioteka-Aliya, 1991, 423 s.

V. Laker, Istoriya sionizma [History of Zionism], Moskva, Kron-press, 2000, 842 s.

F. Mering, Karl Marks. Istoriya ego zhizni [Karl Marx. History of his life], Moskva, Gosudarstvennoye izdatelstvo politicheskoy literatury, 1957, 602 s.

Y. Frenkel, Prorochestvo i politika. Sotsializm, natsionalizm i russkoye evreystvo, 1862–1917 [Prophecy and Politics. Socialism, nationalism and Russian Jewry, 1862–1917], Ierusalim, Gesharim, Moskva, Mosty kultury, 2008, 838 s.

D. Shimanovskiy. «My evreyam ochen obyazany». 200 let rodilsya Fridrikh Engels [«We owe a lot to the Jews». 200th Anniversary of Friedrich Engels born], in «Evreyskiy obozrevatel. Informatsionno-analiticheskoye izdaniye Evreyskoy konfederatsii Ukrainy», 2020, 11 noyabrya (335), URL: https://jew-observer.com/imya/myevreyam-ochen-mnogim-obyazany/