Єврейська традиційна освіта, хедери і меламеди поза смугою осілості

Артем Харченко

doi:10.31861/hj2026.63.24-30

Автор(и)

Артем Харченко Kharkiv National Kotlyarevsky University of Arts https://orcid.org/0000-0002-3314-5084

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2026.63.24-30

Ключові слова:

євреї, освіта, хедер, меламед, Російська імперія, Смуга осілості, Харків

Анотація

У статті досліджено питання початкової єврейської освіти в Російській імперії в довгому дев’ятнадцятому столітті, в якій основним осередком було навчання в хедері. Домашнє навчання було альтернативою доступною для заможних родин, і важливою опцією для навчання жінок. Важливим аспектом у дослідженні є аналіз функціонування початкової освіти в містах поза Смугою осілості. Навчання в хедері було життєвим досвідом більшості єврейських інтелектуалів, зокрема дослідників у єврейських студіях, від їх становлення. Стереотипи і уявлення про хедери великою мірою були сформовані на підставі цих персональних історій. У нових дослідженнях з проблематики хедери поступилися увагою альтернативним видам освіти, жіночій освіті. В той же час, персональний досвід, через дослідження біографій інтелектуалів та публічних персон залишається актуальним. Традиційна єврейська освіта не обмежувалася хедерами, але інші рівні були доступні меншості. Бейт-мідраш та єшива зберігали свою значущість, але в очах нової єврейської еліти все більше поступалися університетському диплому. На відміну від сусідньої Австрійської імперії держава Романових довший час не могла запропонувати єврейському населенню альтернативу, в першу чергу стосовно початкового навчання. Ситуація почала змінюватися лише у другій половині XIX ст., зі створенням системи освіти. Переламний в історіографії період початку 1880-х рр. ставить питання про функціонування системи освіти у містах поза Смугою осілості, зокрема Харківській губернії. В той же час, всі проблеми цього періоду були характерні і для попередніх десятиліть. Єврейські громади які мали потребу у відкритті хедерів і запрошеннях меламедів стикалися з бюрократичними зволіканнями, юридичною казуїстикою і небажанням того чи іншого представника влади брати на себе відповідальність. Тим не менш, вимоги єврейського населення, чисельність якого постійно зростала, нерідко долали ці перешкоди.

Біографія автора

Артем Харченко, Kharkiv National Kotlyarevsky University of Arts

К.і.н., доцент Харківського національного університету мистецтв імені І.П. Котляревського,
докторант Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Посилання

1. Assimilation and Community: The Jews in Nineteenth-Century Europe, Cambridge University Press, 2004, 400 p.

2. Babak O., Drach O., Gymnasium Education According to the Autobiographies of Jewish Girls in Ukraine in the late 19th and early 20th centuries: Motivation, Accessibility, Significance, in «Eminak», 2024, № 2, p. 254–274.

3. Evrejskoe kolonizacionnoe obshestvo, Sbornik materialov ob ekonomicheskom polozhenii Evreev v Rossii [Jewish Colonization Society, Collection of Materials on the Economic Situation of Jews in Russia], Sankt-Peterburg, Sever, 1904, 358 s.

4. Fishman D., The Rise of Modern Yiddish Culture, University of Pittsburgh Press, 2005, 200 p.

5. Heder and Yiddish: Memories from Jewish Lodz. Yiddish Book Center, URL: https://www.youtube.com/watch?v=1 2mRj_7aKD4

6. Hundert G., Jewish Children and Childhood in Early Modern East Central Europe, in «The Jewish Family: Metaphor and Memory», New York, Oxford University Press, 1989, p. 82–94.

7. Jewish Childhood in Eastern Europe, in «Polin: Studies in Polish Jewry», № 36, 2024, 504 p.

8. Kharchenko A., Yevreiska mihratsiia za Smuhu osilosti: vypadok Kharkova v piznii Rosiiskii imperii [Jewish Migration Beyond the Pale of Settlement: The Case of Kharkiv in the Late Russian Empire], in «Ideology and Politics Journal», 2022, № 2, s. 34–52.

9. Khiterer V., Jewish Education in the Ukrainian Peoples Republic, in «Harvard Ukrainian Studies», № 38, 2021, p. 271–295.

10. Kohan L., «Berdychivski taiemnytsi» Oleksandra Tsederbauma [«Berdychiv Secrets» by Olekaandr Zederbaum], in «Ievrei v Ukraini: istoriia i suchasnist», Zhytomyr, 2009, s. 77–81.

11. Liubchenko V., Yevrei u skladi Rosiiskoi imperii [Jews in the Russian Empire], in «Narysy z istorii ta kultury yevreiv Ukrainy», Kyiv, Dukh i Litera, 2008, s. 67–68.

12. Meir N., Kiev, Jewish Metropolis: A History, 1859–1914. Bloomington, 2010, 403 p.

13. Nathans B., Beyond the Pale: The Jewish Encounter with Late Imperial Russia, Oakland, 2002, 426 p.

14. Natkovich S., Questionable People: Inventing Modern Jewish Selves in the Russian Empire, 1860–1890, Syracuse University Press, 2025, 378 p.

15. Oleshkevich E., Autobiographical Jewish Childhood In The Russian Empire: Structural Analysis And Classification, in «The European Proceedings of Social and Behavioural Sciences», 2020, p. 555–563.

16. Parush I., Reading Jewish Women: Marginality and Modernization in Nineteenth-Century Eastern European Jewish Society, Hanover and London, Brandeis University Press 2004, 340 p.

17. Petrovsky-Shtern Y., The Golden Age Shtetl: A New History of Jewish Life in East Europe, Princeton and Oxford, 2015, 448 p.

18. Polonsky A., From Shtetl to Socialism: studies from Polin, Oxford, 1993, 634 p.

19. Rabbi Kahn M., Jewish Education for Women, in «Ten Daat», № 3, p. 9–11

20. Raisin J., The Haskalah Movement in Russia, Wipf and Stock Publishers, 2011, 208 p.

21. Sliozberg G. Dela minuvshih dnej [The Deeds of Days Gone By] Parizh, 1933, t. 1, 304 s.

22. Stampfer S., Families, Rabbis and Education: Traditional Jewish Society in Nineteenth-Century Eastern Europe, The Littman Library of Jewish Civilization, 2014, 428 p.

23. Udel M., Yiddish Childrens Literature and Jewish Modernity, URL: https://www.youtube.com/watch?v=yY-TLsM x8Mg

24. Umanska A., Organization of the Jewish public education in Kyiv in 1918–1922, in «Kraeznavstvo», № 1, 2020, p. 171–184.

25. Varanytsya A., Między izolacją a asymilacją: Oświata jako czynnik modernizacji Żydów galicyjskich. Próba określenia schematu [Between Isolation and Assimilation: Education as a Factor in the Modernization of Galician Jews. An Attempt to Define a Pattern], in «Rocznik Kresowy», 2016, № 2, s. 45–85.

26. Veidlinger J., Jewish Public Culture in the Late Russian Empire, Indiana University Press, 2009, 382 p.

27. Zipperstein S., Transforming the Heder: Maskilic Politics in Imperial Russia, in «Jewish History. Essays in Honor of Chimen Abramsky», Michigan University Press, London, 1988, p. 87–109.