До проблеми походження та розселення туканської етнографічної групи болгар України
DOI:
https://doi.org/10.31861/hj2019.50.70-78Анотація
Найдавніших болгарських поселенців у Південній Бессарабії називали «туканцями» (тукан, туканці, туканар), тобто «місцеві», «тутешні». Вони склали найчисельну, стійку і виразну в своїй етнографічній специфіці групу болгарської діаспори на Півдні України. На їхньому історичному досвіді позначилися суперечливі процеси, що відбувалися в Південній Бессарабії впродовж останньої чверті ХVIII – першої половини ХІХ ст., визначені затяжним характером російсько-турецького протистояння і складними процесами адаптації переселенців до нових умов.
Ключові слова: туканці, Південна Бессарабія, бессарабські болгари, переселення, міграції, культура, фольклор, етнографічна група.
Посилання
A. Skalkovskiy, Bolgarskie kolonii v Bessarabii i Novorossiyskom krae [Bulgarian colonies in Bessarabia and Novorossiya], Odessa, 1848, s. 62, 67, 69.
Atlas bolgarskih govorov v SSSR [Atlas of Bulgarian dialects in the USSR], Moskva, Izd-vo Akademii nauk SSSR, 1958, s. 32–42.
C. Topalova, Govorat na selo Kalchevo Bolgradsko, Bessarabiya. Rechnik [The speech of the village of Kalchevo Bolgradsko, Bessarabia] «Balgarskite govorite v Ukrayna». Odessa, 2009. Vыp. 5, s. 7–8.
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti (dali – DAKhO), f. 14, op. 1, spr. 276, ark. 168–170.
E. I. Druzhinina, Yuzhnaya Ukraina v 1800–1825 gg. [Southern Ukraine in 1800–1825.], Moskva, 1970, s. 115–116.
Ekspedytsiinyi arkhiv O. I. Hancheva, V. I. Milcheva ta O. I. Priharina, 2012 r.
Hr. Popov, Istoriya na selo Choba [History of the village of Choba], Plovdiv, 2008, s. 6–7.
I. F. Grek, Antroponimiya «zadunayskikh pereselentsev» (poslednyaya tret XVIII — nachalo XIX vv.) [Settlers Anthropology (last third of the 18th - early 19th centuries)], in «Stratumplus», 2010, № 6, s. 293.
I. Grek, N. CHervenkov, Balgarite ot Ukrayna i Moldova: minalo i nastoyane [Bulgarians from Ukraine and Moldova: past and insistence], Sofiya, 1993, s. 12.
I. K. Bunina, Iz istorii vaysalskih govorov [From the history of the vassal speeches], in «Uchenyie zapiski Instituta slavyanovedeniya AN SSSR», Moskva-Leningrad, 1950, T. 2, s. 251–252.
I. Todorov, Balgarski narodni pesni, sabrani v s. Preslav i s. Stroganovka, Rusiya [Bulgarian folk songs collected in the villages of Preslav and Stroganovka, Russia], Lovech, 1903, s. 3.
I. V. Dron. S. S. Kuroglo, Sovremennaya gagauzskaya toponimiya i antroponimiya [Modern gagauz toponymy and anthroponymy], Kishinev, 1989, s. 85. I. Dron, Gagauzskiye geograficheskiye nazvaniya [Gagauz place names], Kishinev, 1993, s. 104. 142. 146. T. Balkanski, V. Kondov, Besarabski belezhnik, c. 157–158.
Kratka istoriya na selo Veren [A brief history of the village of Veren], Sofiya, 1990, s. 33, 35.
M. Kyurkchiev, Rozovets. Kratak istoricheski ocherk [Rosovec. A brief historical outline], Plovdiv, 1985, s. 46.
N. Chervenkov. I. Duminika, Taraklii – 200 let. T. I: 1813–1940 [Taraclia is 200 years old. T. I: 1813-1940], Chişinău, Cudrag, 2013, s. 46. 48-49.
NARM, f. 205, op. 1, spr. 2069, ark. 1 zv.
Natsionalnyi arkhiv Respubliky Moldovy u Kyshynivi (NARM), f. 5, op. 2, spr. 439, ark. 398.
P. Svinin, Opisanie Bessarabskoy oblasti 1816 g. [Description of the Bessarabian region 1816], in «Zapiski Odesskogo obschestva istorii i drevnostey», 1867, T. VI, s. 226.
S. B. Bernshteyn, E. V. Cheshko, Otchet o dialektologicheskoy ekspeditsii v bolgarskie sela Zaporozhskoy oblasti USSR v avguste 1950 goda [Report on dialectological expedition to the Bulgarian villages of the Zaporozhye region of the USSR in August 1950], in «Stati i materialyi po bolgarskoy dialektologii SSSR», Moskva, 1952, Vyip. 2, s. 100–101.
S. B. Bernshteyn, Stranitsa iz istorii bolgarskoy immigratsii v Rossiyu vo vremya russko-turetskoy voynyi 1828–1829 rr. [From the history of Bulgarian immigration to Russia during the Russo-Turkish War of 1828–1829], in «Uchennyie zapiski Instituta slavyanovedeniya AN SSSR», Moskva, 1949, T. 1, s.17–18.
S. Baychev Iz minaloto na selo Tyurkmen [From the past of the village of Turkmen], Plovdiv, 2010, s. 23–25.
T. Balkanski, V. Kondov, Besarabski belezhnik [Bessarabian Notepad], Veliko Tarnovo, 2012, s. 79–81, 97.
Tasin Dzhamil, Budzhakskie i dobrudzhinskie tataryi [Budzhak and dobrudzhin tatars], in «Istoriya tatar s drevneyshih vremen: v 7 tt. Tatarskie gosudarstva HV–HVIII vv.», Kazan, 2014, T. IV, s. 286.
Ts. Tsvetkov, Nashe selo Zelenikovo [Our village Zelenikovo], Sofiya, 2007, s. 199.
V. A. Bushakov, Nazvy kolyshnikh nohaiskykh auliv u Dniprovskomu, Melitopolskomu ta Berdianskomu povitakh Tavriiskoi hubernii (KhIKh st.) [The names of the former Nogai Aulas in the Dnieper, Melitopol and Berdyansk counties of Tavria Province (19 th c.)], in «Studii z onomastyky ta etymolohii» / Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy, Kyiv, 2007. s. 29–32.
V. A. Kolesnik, Spetsifika familiy poselentsev Yuga Ukrainyi [The specifics of the names of settlers of the South of Ukraine], in «Zapiski z onomastiki: zb. nauk. prats», Odesa, 2014, vip. 17, s. 149–150.
V. D. Dobrev, Chushmeliy: k 150-letiyu pereseleniya bolgar iz Bessarabii v Tavriyu [Chushmeliy: on the 150th anniversary of the relocation of the Bulgarians from Bessarabia to Tavria], Melіtopol; Veliko Tirnovo, 2009, s. 7–8. 46. 53.
V. Mutafchieva, Kardzhaliysko vreme [Kardzhali time], Sofiya, 1993, s. 279–280.
V. V. Gribovskiy, Gorod Nogaysk i nogaytsyi [Nogaysk city and Nogai], in «Frontyry mista: istoryko-kulturolohichnyi almanakh» red. V. V. Hrybovskyi, Dnipropetrovsk, 2015, Vyp. 4, s. 82–106.
Y. Titorov, Balgarite v Bessarabiya, s. 21, 104.
Atlas bolgarskih govorov v SSSR [Atlas of Bulgarian dialects in the USSR], Moskva, Izd-vo Akademii nauk SSSR, 1958, s. 32–42.
C. Topalova, Govorat na selo Kalchevo Bolgradsko, Bessarabiya. Rechnik [The speech of the village of Kalchevo Bolgradsko, Bessarabia] «Balgarskite govorite v Ukrayna». Odessa, 2009. Vыp. 5, s. 7–8.
Derzhavnyi arkhiv Khersonskoi oblasti (dali – DAKhO), f. 14, op. 1, spr. 276, ark. 168–170.
E. I. Druzhinina, Yuzhnaya Ukraina v 1800–1825 gg. [Southern Ukraine in 1800–1825.], Moskva, 1970, s. 115–116.
Ekspedytsiinyi arkhiv O. I. Hancheva, V. I. Milcheva ta O. I. Priharina, 2012 r.
Hr. Popov, Istoriya na selo Choba [History of the village of Choba], Plovdiv, 2008, s. 6–7.
I. F. Grek, Antroponimiya «zadunayskikh pereselentsev» (poslednyaya tret XVIII — nachalo XIX vv.) [Settlers Anthropology (last third of the 18th - early 19th centuries)], in «Stratumplus», 2010, № 6, s. 293.
I. Grek, N. CHervenkov, Balgarite ot Ukrayna i Moldova: minalo i nastoyane [Bulgarians from Ukraine and Moldova: past and insistence], Sofiya, 1993, s. 12.
I. K. Bunina, Iz istorii vaysalskih govorov [From the history of the vassal speeches], in «Uchenyie zapiski Instituta slavyanovedeniya AN SSSR», Moskva-Leningrad, 1950, T. 2, s. 251–252.
I. Todorov, Balgarski narodni pesni, sabrani v s. Preslav i s. Stroganovka, Rusiya [Bulgarian folk songs collected in the villages of Preslav and Stroganovka, Russia], Lovech, 1903, s. 3.
I. V. Dron. S. S. Kuroglo, Sovremennaya gagauzskaya toponimiya i antroponimiya [Modern gagauz toponymy and anthroponymy], Kishinev, 1989, s. 85. I. Dron, Gagauzskiye geograficheskiye nazvaniya [Gagauz place names], Kishinev, 1993, s. 104. 142. 146. T. Balkanski, V. Kondov, Besarabski belezhnik, c. 157–158.
Kratka istoriya na selo Veren [A brief history of the village of Veren], Sofiya, 1990, s. 33, 35.
M. Kyurkchiev, Rozovets. Kratak istoricheski ocherk [Rosovec. A brief historical outline], Plovdiv, 1985, s. 46.
N. Chervenkov. I. Duminika, Taraklii – 200 let. T. I: 1813–1940 [Taraclia is 200 years old. T. I: 1813-1940], Chişinău, Cudrag, 2013, s. 46. 48-49.
NARM, f. 205, op. 1, spr. 2069, ark. 1 zv.
Natsionalnyi arkhiv Respubliky Moldovy u Kyshynivi (NARM), f. 5, op. 2, spr. 439, ark. 398.
P. Svinin, Opisanie Bessarabskoy oblasti 1816 g. [Description of the Bessarabian region 1816], in «Zapiski Odesskogo obschestva istorii i drevnostey», 1867, T. VI, s. 226.
S. B. Bernshteyn, E. V. Cheshko, Otchet o dialektologicheskoy ekspeditsii v bolgarskie sela Zaporozhskoy oblasti USSR v avguste 1950 goda [Report on dialectological expedition to the Bulgarian villages of the Zaporozhye region of the USSR in August 1950], in «Stati i materialyi po bolgarskoy dialektologii SSSR», Moskva, 1952, Vyip. 2, s. 100–101.
S. B. Bernshteyn, Stranitsa iz istorii bolgarskoy immigratsii v Rossiyu vo vremya russko-turetskoy voynyi 1828–1829 rr. [From the history of Bulgarian immigration to Russia during the Russo-Turkish War of 1828–1829], in «Uchennyie zapiski Instituta slavyanovedeniya AN SSSR», Moskva, 1949, T. 1, s.17–18.
S. Baychev Iz minaloto na selo Tyurkmen [From the past of the village of Turkmen], Plovdiv, 2010, s. 23–25.
T. Balkanski, V. Kondov, Besarabski belezhnik [Bessarabian Notepad], Veliko Tarnovo, 2012, s. 79–81, 97.
Tasin Dzhamil, Budzhakskie i dobrudzhinskie tataryi [Budzhak and dobrudzhin tatars], in «Istoriya tatar s drevneyshih vremen: v 7 tt. Tatarskie gosudarstva HV–HVIII vv.», Kazan, 2014, T. IV, s. 286.
Ts. Tsvetkov, Nashe selo Zelenikovo [Our village Zelenikovo], Sofiya, 2007, s. 199.
V. A. Bushakov, Nazvy kolyshnikh nohaiskykh auliv u Dniprovskomu, Melitopolskomu ta Berdianskomu povitakh Tavriiskoi hubernii (KhIKh st.) [The names of the former Nogai Aulas in the Dnieper, Melitopol and Berdyansk counties of Tavria Province (19 th c.)], in «Studii z onomastyky ta etymolohii» / Instytut ukrainskoi movy NAN Ukrainy, Kyiv, 2007. s. 29–32.
V. A. Kolesnik, Spetsifika familiy poselentsev Yuga Ukrainyi [The specifics of the names of settlers of the South of Ukraine], in «Zapiski z onomastiki: zb. nauk. prats», Odesa, 2014, vip. 17, s. 149–150.
V. D. Dobrev, Chushmeliy: k 150-letiyu pereseleniya bolgar iz Bessarabii v Tavriyu [Chushmeliy: on the 150th anniversary of the relocation of the Bulgarians from Bessarabia to Tavria], Melіtopol; Veliko Tirnovo, 2009, s. 7–8. 46. 53.
V. Mutafchieva, Kardzhaliysko vreme [Kardzhali time], Sofiya, 1993, s. 279–280.
V. V. Gribovskiy, Gorod Nogaysk i nogaytsyi [Nogaysk city and Nogai], in «Frontyry mista: istoryko-kulturolohichnyi almanakh» red. V. V. Hrybovskyi, Dnipropetrovsk, 2015, Vyp. 4, s. 82–106.
Y. Titorov, Balgarite v Bessarabiya, s. 21, 104.
##submission.downloads##
Опубліковано
2019-12-16
Як цитувати
Ganchev, A. (2019). До проблеми походження та розселення туканської етнографічної групи болгар України. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (50), 70-78. https://doi.org/10.31861/hj2019.50.70-78
