Святий Феодор Стратилат і русько-візантійські війни

Анотація

У статті йдеться про конструкцію образу святого Феодора Стратилата як захисника візантійців під час русько-візантійських війн X ст. Оскільки уявлення про переможну роль святого Феодора Стратилата було запозичене із візантійських текстів староруським літописцем, то визначення форм пам’яті про святого включає перечитання повідомлень візантійської літератури про напад русів на Константинополь у 941 р. та битву з русами під Доростолом у 971 р. Детально аналізуючи оповідь Житія Василія Нового про війну з русами 941 р., автор доводить, що стратиг Феодор виступає у Житії як святий, а не гаданий стратиг феми Фракісіїв. Після чого, визначаються форми актуалізації пам’яті про святого Феодора Стратилата в Константинополі, а саме – ті з них, що були спричинені останньою великою війною з русами Святослава Хороброго. Зокрема, увага звертається на те, що після кампанії Іоанна Цимісхія проти русів у 971 р. поширюється сприйняття серед візантійських авторів кінця X ст. пов’язувати святого Феодора саме з Фракією. Окремо висвітлюється питання джерел Історії Лева Диякона та Огляду історії Іоанна Скілиці про роль святого Феодора у битві під Доростолом. Визначається, що саме нетривале перейменування Доростолу у Феодорополь вплинуло на посилення культу святого на цих землях. Автор припускає, що зміна ментальної географії культу святого вплинула на староруського літописця, який з пізнішої перспективи вирішив привести святого Феодора на поле бою з русами у 941 р. з «Фраки».