Русько-візантійський договір 971 р: автентичний візантійський акт чи містифікація літописця?
DOI:
https://doi.org/10.31861/hj2022.56.6-17Ключові слова:
Русь, Візантія, русько-візантійський договір, Святослав Хоробрий, Іоанн I ЦимісхійАнотація
Стаття присвячена проблемі автентичності русько-візантійського договору 971 р., який дійшов у слов’янському перекладі у складі «Повісті временних літ». У першій частині детально розглянуто аргументи, висунуті Міхаілом Раєвим щодо неавтентичності угоди з русами 971 р. Зокрема, аналізується питання походження синкела Феофіла та можливості його знаходження. Автор доводить, що наявність синкела Феофіла в заголовку угоди не є переконливим свідченням «внесення» цього імені літописцем. Аналізуючи повідомлення Лева Диякона та Іоанна Скілиці про синкела Філотея та, відповідно, Феофіла, архієрея Євхаїти, не можна прийти до надійного висновку щодо їх тотожності із згаданим у договорі 971 р. синкелом Феофілом. Це ж стосується й згадки про Свенельда, ідентифікація котрого із Сфенкелом візантійських джерел також не видається певною і не може слугувати надійним маркером неавтентичності угоди 971 р. У другій частині висвітлюється проблема використання літописцем гаданої візантійської хроніки, у якій він буцімто знайшов більшість інформації про угоду 971 р. Автор визначає, що такої візантійської хроніки не існувало, а усі припущення про використання літописцем хронічки, близької до роботи Скілиці, є помилковими. Також невиправданими є гіпотези навколо використання літописцем хроніки Продовжувача Георгія Амартола з доповненнями, доведеними до кінця XI або першої третини XII ст. Переглядаючи ключові аргументи на користь неавтентичності угоди, автор доводить, що вони є неспроможні, а оригінальність угоди не може бути поставлена під сумнів.
Посилання
O. Alf’orov, Pechatky Kyyivs’koyi mytropoliyi KHI-KHIV st.: klir ta instytutsiyi. Kataloh kolektsiyi Muzeyu Sheremet’yevykh [Seals of the metropolitanate of Kyiv: clergy and institutions. Catalogue of the Sheremet’ev Museum collection]. Kyiv, 2021.
T. Anisimova, Khronika Georgiya Amartola v drevnerusskikh spiskakh XIV–XVII vv. [Chronicle of George Amartol in the Old Rus’ manuscripts of the XIV-XVII centuries], Moscow, 2009.
J-C. Cheynet, C. Morrisson, W. Seibt, Les sceaux byzantins de la collection Henri Seyrig, Paris 1991.
J. Darrouzès, Épistoliers byzantins du Xe siècle. (Archives de L’Orient Chretien) Paris, 1960. DOI: https://doi.org/10.3406/rebyz.1960.1223
F. Dölger, Regesten der Kaiserurkunden des ostromischen Reiches von 565-1453. I, Regesten von 565-1025, Munich, Berlin 1924.
S. Franklin, Writing, Society and Culture in Early Rus, c. 950–1300, Cambridge, 2002. DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511496509
O. Fylypchuk, Studia Byzantino-Rossica, Chernivtsi, 2013.
V. Grumel, Titulature de Métropolites Byzantins. I. Les métropolites syncelles, in: «Études byzantines», 1945, t.3, pp. 92–114. DOI: https://doi.org/10.3406/rebyz.1945.925
C. Holmes, Basil II and the Governance of Empire (976–1025), Oxford, 2005. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780199279685.001.0001
Ipatievskaia letopis [Hypation Chronicle], in: Polnoe sobranie russkikh letopisei, Моscow, 2001, Т.2.
Ioannis Scylitzae, Synopsis Historiarum, ed. I. Thurn, Berlin, New York, 1973.
V. Istrin, Knigi vremennyia i obrazne Georgyia mnikha. Khronika Georgiia Amartola v drevnem drevnerusskom perevode. Tekst, issledovanie, slovar’ [Chronicle of George Amartol in the ancient Slavic-Russian translation. Text, studies, vocabulary]. Petrograd, 1920.
Jordanov, Pečat na Filotei, sinkel i mitropolit na Evhaita, răkovoditel na diplomatičeski misii v Bălgarija, in: «Prinosi kăm bălgarskata arheologija», Sofia, 1992, t. 1, pp. 120–125.
Jordanov, Corpus of the Byzantine Seals from Bulgaria, Sofia, 2006, Vol. I. № 30.1, Vol. III, № 1718.
A. Kazhdan, Iz istorii vizantiyskoy khronografii X v. 2: Istochniki L’va Diakona i Skilitsy dlya istorii tret’yey chetverti X stoletiya [From the history of Byzantine chronography of the 10th century. 2: Sources of Leo the Deacon and Skylitzes for the history of the third quarter of the 10th century], in: «Vizantiyskiy vremennik», 1961, t. 20 (45), s. 106–128.
A. Kaldellis, The original source for Tzimiskes’ Balkan campaign (971 AD) and the emperor’s classicizing propaganda, in: «Byzantine and Modern Greek Studies», 2013, Vol. 37/1, pp. 35–52. DOI: https://doi.org/10.1179/0307013112Z.00000000017
E. Kiapidou, Ἡ Σύνοψη Ἱστοριῶν τοῦ Ἰωάννη Σκυλίτζη καὶ οἱ πηγές της (811–1057). Συμβολὴ στὴ βυζαντινὴ ἱστοριογραφία κατὰ τὸν ΙΑʹ αἰῶνα, Athenes, 2010.
S. Kisterev, Russko-grecheskie peregovory 971 g. [Rus’-Greek negotiations in 971], in: «Ocherki feodal’noi Rossii», 2009, т. 13, с. 3–64.
Lavrentevskaia letopis, in: Polnoe sobranie russkikh letopisei, Moscow, 2001, Т.1.
V. Laurent, Le Corpus des sceaux de l’empire byzantin, Paris, 1963, Vol. V/1.
Leonis Diaconi Caloensis, Historiae Libri Decem, ed. C.B. Hase, Bonn, 1828.
J. Malingoudi, Ausführungen zu einigen Rechtsbestimmungen der russisch-byzantinischen Verträge des 10. Jhds, in: «Byzantinoslavica», 2005, Vol. 63, pp. 67–102.
S. Mikucki, Etudes sur la diplomatique russe la plus ancienne (I), in: «Bulletin international de l’Academie polonaise des sciences et des lettres», Cracovie, 1953, t. 7. pp. 7–40.
S. Nikolayev, Etimologiya i sravnitel’naya fonetika imen varyazhskikh poslov v Povesti vremennykh let [Etymology and comparative phonetics of the names of the Varangian ambassadors in the Tale of Bygone Years], in: «Voprosy onomastiki»», 2017, т. 14/2, с. 7–54.
N. Oikonomides, Les listes de preseance byzantines des IXe et Xe siecles, Paris, 1972.
The Pověst’ vremennykh lět: An Interlinear Collation and Paradosis, ed. D. Ostrowski, 3 vols., Harvard Library of Early Ukrainian Literature. Texts, vol. X/1-3, Cambridge Mass., 2003, Vol. 1.
M. Raev, The Russian-Byzantine treaty of 971: Theophilos and Sveneld, in: Revue des études byzantines, 2006– 2007, Vol. 64–65, pp. 329–340 DOI: https://doi.org/10.3406/rebyz.2006.2395
M. Raev, The Russian-Byzantine Treaty of 971: Texts and Contexts, in: Annuaire de l’universite de Sofia “St. Kliment Ohridski” Centre de recherches slavo-byzantines “Ivan Dujčev”, 2017, Vol. 99, pp. 113–128.
A. Romenskii, Klyatva na zolote v dogovore Svyatoslava [The oath on gold in the treaty between Svjatoslav and John Tzimisces], in: «Ruthenica», 2016 т. 13, с. 142–149.
S. Runciman, The First Bulgarian Empire, London, 1930.
A. Sakharov, Diplomatiia Sviatoslava [Diplomacy of Svjatoslav], Moscow, 1982.
G. Schramm, Altrußlands Anfang: Historische Schlüsse aus Namen, Wörtern und Texten zum 9. und 10. Jahrhundert, Freiburg, 2002.
A. Shakhmatov, Povest vremennykh let’ i ee istochniki [The Tale of Bygone Years and its sources], in: «Trudy otdela drevnerusskoi literatury», 1940, t. 4, с. 9–150.
Simeona Metafrasta i Logofeta Spisaniye mira ot bytiya i letovnik sobran ot razlichnykh letopisets [Symeon Metaphrast and Logothetes, Spisaniye mira ot bytiya i letovnik sobran ot razlichnykh letopisets], izd. podg. V. Sreznevskiy. Sankt-Peterburg, 1905.
I. Sorlin, Les traites de Byzance avec la Russie au Xe siecle (II), in: «Cahiers du monde russe et sovietique», 1961, t. 2, p. 447–475. DOI: https://doi.org/10.3406/cmr.1961.1484
P. Speck, Byzantinische Bleisiegel in Berlin, Bonn, 1986.
M. Suzumov, Ob istochnikakh L’va Dyakona y Skilitsy [On the sources of Leo the Diacon and John Scylitzes], in: «Vizantiiskoe obozrenie (Revue Byzantine)», 1916, t. 2, c. 106–166.
Symeonis Magistri et Logothetae, Сhronicon, ed. Staffan Wahlgren, Berlin, New York, 2006
А. Tolochko, Ocherki nachal’noi Rusi [Essays on early Rus’], Kyiv, 2015.
O. Tvorogov, Paralipomen Zonary: Tekst i kommentariy [Paralipomena from Zonara: Text and commentary], in: «Letopisi i khroniki: Novyye issledovaniya», 2010, s. 3–101.
T. Vilkul, Litopys i khronohraf. Studiyi z tekstolohiyi domonholʹsʹkoho kyyivsʹkoho litopysannya [Chronicle and chronograph. Studies on the pre-Mongol Kyiv’s chronicles], Kyyiv, 2015.
A. Vvedenskii, Dogovory Rusi s grekami X v.: Klyatva Svyatoslava Igorevicha. Problemy interpretacii vyrazheniya «koloti yako zoloto [Rus’-Byzantine Treaties of the 10th century: problems of interpretation of the expression «koloti jako zoloto»], in: Trudy Otdela drevnerusskoi literatury, 2006, т. LVII, pp. 916–926.
A.-K. Wassiliou-Seibt, Corpus der byzantinischen Siegel mit metrischen Legenden, Wien, 2011, Vol. 1. DOI: https://doi.org/10.1553/0x0028e64d
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Олександр Филипчук
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.