Artifacts of Previous Eras, as Objects of Reverence by Ancient Populations (based on the materials of the archaeological places of Bukovyna)

Віталій Калініченко; Сергій Пивоваров

doi:10.31861/hj2024.60.29-42

Автор(и)

Віталій Калініченко Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича https://orcid.org/0000-0002-0808-1613
Сергій Пивоваров Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2024.60.29-42

Ключові слова:

Буковина, Чорнівське городище, Рідківецький археологічний комплекс, археологічні дослідження, матеріальна культура, артефакти, «громові стріли»

Анотація

Стаття присвячена аналізу матеріалів, виявлених під час дослідження археологічних пам’яток Буковини, які не вписуються в їхній історичний та хронологічний контекст. Мова йде про знаряддя праці, озброєння, прикраси, предмети побуту попередніх епох: від доби палеоліту до ранньозалізного часу. Такі знахідки тривалий час не знаходили задовільних пояснень в історіографії. Артефакти попередніх епох отримали в науковій літературі назву «громові стріли». Для їх позначення в роботах використовується позначення «антикварний» виріб чи «антикваріат». В історіографії «громові стріли вважали наслідком зміщення культурних пластів на багатошарових пам’ятках, пізніми перекопами, або взагалі замовчували, так як, вони не знаходили пояснень. Значну допомогу у вирішенні цієї проблеми надали етнографічні дослідження. У європейського населення «громові стріли» асоціювалися із різноманітними кам’яними, рідше металевими, виробами, а саме – l просвердленими неолітичними та енеолітичними кам’яними сокирами, палеолітичними наконечниками списів, гостроконечниками, крем’яними ножами, бронзовими наконечниками стріл. До їх числа також відносять фульгуріти (пісок, який сплавився від удару блискавки) та белемніти (скам’янілі молюски) тощо. Можемо говорити, що кам’яні та металеві сокири виконували функцію оберегів, очевидно, для вищих прошарків тогочасного суспільства та були «лікувальними» засобами, які освячувалися церквою та використовувалися населенням.

Біографії авторів

Віталій Калініченко, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

кандидат історичних наук, асистент кафедри всесвітньої історії

Сергій Пивоваров, Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

доктор історичних наук, професор, старший науковий співробітник

Посилання

Arkheologiya Prikarapatya, Volini i Zakarpatya (kamennii vek) [Archeology of the Carpathian region, Volyn and Transcarpathia (Stone Age)], Kiiv, Naukova dumka, 1987, 129 s.

Bandrivskyi M. Svarozhi lyky (arkheolohichno–relihiieznavchi narysy z istorii Zakhidnoi Ukrainy) [Swarozh faces (archaeological and religious essays on the history of Western Ukraine)], Lviv, 1992, 102 s.

Bandrivskyi M., Yahodynska M. Metaleva sokyra z Krutylova bilia Husiatyna na Ternopilshchyni I problema yii interpretatsii [A metal ax from Krutylov near Husyatyn in Ternopil Oblast and the problem of its interpretation], in «Vzaiemozviazky kultur epokh bronzy i rannoho zaliza na terytorii Tsentralnoi ta Skhidnoi Yevropy — Interrelationships of cultures of the Bronze and Early Iron Ages in the territory of Central and Eastern Europe», Kyiv–Lviv, 2009, s. 198–201.

Beliaieva S.O., Kubyshev A.I. Poselennia Dniprovskoho Livoberezhzhia (X–XV st.) [Settlement of the Dnipro Left Bank (X–XV centuries)], Kyiv, Naukova dumka, 1985, 110 s.

Bulashev H. Ukrainskyi narod u svoikh lehendakh, relihiinykh pohliadakh ta viruvanniakh [Ukrainskyi narod u svoikh lehendakh, relihiinykh pohliadakh ta viruvanniakh], Kyiv, Dovira, 1993, 414 s.

Chernish A.P. Paleolit i mezolіt Pridnestrovya [Paleolithic and Mesolithic of Transnistria], Moskva, Nauka, 1973, 127 s.

Chernysh K.K. Rannotrypilske poselennia Lenkivtsi na Serednomu Dnistri [The early Trypil settlement of Lenkivtsi on the Middle Dniester], Kyiv, Vyd–vo AN URSR, 1959, 107 s.

Chubynskyi P. Mudrist vikiv: (Ukrainske narodoznavstvo u tvorchii spadshchyni Pavla Chubynskoho). Kn. 2. [The wisdom of the ages: (Ukrainian folklore in the creative heritage of Pavlo Chubynskyi). Book 2], Kyiv, Mystetstvo, 1995, 224 s.

Chumarna M. Trydeviate tsarstvo [Kingdom Far Away], Ternopil, Bohdan, 2007, 232 s.

Darkevich V.P. Topor kak simvol Peruna v drevnerusskom yazichestve [Ax as a symbol of Perun in Old Rus paganism], in «Sovetskaya arkheologiya», 1961, 4, s. 84–102.

Epokha bronzi lesnoi polosi SSSR [Bronze Age forest belt of the USSR], Moskva, Nauka, 1987, 482 s.

Gavritukhin I.O. Fibula iz Luki-Kavetchinskoj v kontekste slavyano-vizantijskih svyazej [Fibula from Luka–Kavetchinskaya in the context of Slavic–Byzantine connections], in «Słowianie i ich sąsiedzi w wczesnym średniowieczu — Slavs and their neighbors in the early Middle Ages», Warszawa–Lublin, Wydawnictwo uniwersytetu Marii Curie–Sklodowskiej, 2003, s. 197–206.

Gavritukhin I.O. Fibuli vizantiiskogo kruga v Vostochnoi Yevrope (litie dunaisko–illiriiskie) [Fibulae of the Byzantine circle in Eastern Europe (cast Danube–Illyrian)], in «Materiali po arkheologii, istorii i etnografii Tavrii, IX — Materials on archeology, history and ethnography of Tavria, IX», Simferopol, Antikva, 2002, s. 229–250.

Ivakin G., Chernetsov A. Unikalnii amulet iz Zlatoverkhogo [A unique amulet from the Golden Domed], in «Drevnii mir», 2 — Ancient world, 2», 2001, s. 36–38.

Ivakin G. Khristianskaya podveska–amulet iz Kieva [Christian pendant–amulet from Kyiv], in «Zhivaya starina, 1 — Living antiquity, 1», 2002, s. 9–11.

Kaindl R.F. Hutsuly [Hutsuls], Chernivtsi, Molodyi bukovynets, 2000, 228 s.

Klein L.S. Voskreshenie Peruna [Resurrection of Perun], Sankt–Peterburg, Yevraziya, 2004, 368 s.

Kovpanenko H.T. Sarmatskoe pohrebenye I v. n.e. na Yuzhnom Buhe [Sarmatian burial of the 1–st century on the Southern Bug], Kyiv, Naukova dumka, 1986, 150 s.

Krushelnytska L.I. Ivan Franko i arkheolohiia [Ivan Franko and archeology], in «Postati ukrainskoi arkheolohii. Materialy i doslidzhennia z arkheolohii Prykarpattia i Volyni, 7 — Figures of Ukrainian archaeology. Materials and research on the archeology of Prykarpattia and Volyn, 7», Lviv, 1998, s. 101–102.

Mansikka V.I. Religiya vostochnikh slavyan [Religion of the Eastern Slavs], Moskva, IMLI RAN, 2005, 368 s.

Măgureanu А. Fibulele turnate romano–bizantine, in «Materiale şi cercetări archaeologice, S. N.», 2008, IV, p. 99–155. DOI: https://doi.org/10.3406/mcarh.2008.888

Melyukova A.N. Pamyatniki skifskogo vremeni na Srednem Dnestre [Monuments of the scythian time on the Middle Dniester], in «Kratkie soobshcheniya Instituta istorii materialnoi kulturi, 51 — Brief reports of the Institute of the History of Material Culture, 51», Sankt-Peterburg, 1953, s. 55–67.

Mifologicheskii slovar [Mythological dictionary], Moskva, Sovetskaya entsiklopediya, 1990, 672 s.

Mitrea I. Comunitati satesti la est de Carpati in epoca migratiilor. Asezarea de la Davideni, din secolele V–VIII, Piatra–Neamz, Editura Constantin Matasa, 2001, 259 p.

Motsia O.P. Naselennia pivdenno–ruskykh zemel IX–XIII st. [The population of the South Rus lands of the 9-th–13-th centuries], Kyiv, Instytut arkheolohii Ukrainy NAN Ukrainy, 1993, 160 s.

Musin A.E. Milites Christi Drevnei Rusi. Voinskaya kultura ruskogo srednevekovya v kontekste religioznogo mentaliteta [Milites Christi of Ancient Rus’. Military culture of the Russian Middle Ages in the context of religious mentality], Sankt–Peterburg, Peterburgskoe Vostokovedenie, 2005, 362 s.

Mykhailyna L.P. Naselennia Verkhnoho Popruttia VIII–X st. [The population of Verkhnyi Popruttia of the 8-th–10-th centuries], Chernivtsi, Ruta, 1997, 144 s.

Mykhailyna L.P., Pyvovarov S.V., Ilkiv M.V. Bronzovi fibuly piznoho latenu–rannoho serednovichchia z Chornivskoho horodyshcha XIII st. [Bronze fibulae of the Late Late Late Middle Ages to the Early Middle Ages from the Chornivka hillfort of the 13-th century.], in «Yevropeiska arkheolohiia I tysiacholittia n.e. [European archeology of the 1-st millennium AD], Kyiv, IA NAN Ukrainy, 2017, s. 275–282.

Mykhailyna L.P., Voznyi I.P., Pyvovarov S.V. Doslidzhennia arkheolohichnykh pamiatok Pivnichnoi Bukovyny ekspedytsiieiu Chernivetskoho derzhuniversytetu [Research of archaeological monuments of Northern Bukovyna by the expedition of Chernivtsi State University], in «Arkheolohichni doslidzhennia v Ukraini 1991 r. — Archaeological research in Ukraine, 1991», Lutsk, Nadstyria,1991, s. 66–67.

Mytropolyt Ilarion. Dokhrystyianski viruvannia ukrainskoho narodu [Pre–Christian beliefs of the Ukrainian people], Kyiv, Oberehy,1992, 427 s.

Nesterovskii P.A. Bessarabskie rusini (istoriko–etnograficheskii ocherk) [Bessarabian rusyns (historical and ethnographic sketch)], Varshava, Saturn, 1905, 1778 s.

Nikitina G.F. Chernyakhovskaya kultura Podnestrovya. Po rezultatam analiza arkheologicheskikh istochnikov [Chernyakhov culture of the Dniester region. Based on the results of the analysis of archaeological sources], Moskva, TAUS, 2008, 448 s.

Nikitina G.F. Mogilnik u s. Oselivka Kelmenetskogo raiona Chernovitskoi obl. [Burial ground near the village Oselivka, Kelmenets district, Chernivtsi region], in «Mogilniki chernyakhovskoi kulturi — Burial grounds of the Chernyakhov culture», Moskva, Nauka, 1988, s. 5–97.

Obichai, poverya, kukhnya i napitki malorosiyan [Customs, beliefs, cuisine and drinks of Little Russians], Kiev, Chas, 1991, 171 s.

Ozheredov Yu.I. Sakralnie streli yuzhnikh selkupov [Sacred arrows of the southern Selkups], in «Priobe glazami arkheologov i etnografov — Priobye through the eyes of archaeologists and ethnographers», Tomsk, Izd–vo Tomskogo un–ta, 1999, s. 77–119.

Pyvovarov S., Fedorak V. Osnovy arkheolohii Bukovyny [Basics of archeology of Bukovyna], Chernivtsi, Misto, 2010, 156 s.

Pyvovarov S., Kalinichenko V. «Hromovi strily» z Chornivskoho horodyshcha XIII st. [«Arrows of thunder» from the Chornivka hillfort of the 13-th century], in «Arkheolohiia i davnia istoriia Ukrainy, Vyp. 43 (3) — Archeology and ancient history of Ukraine, Vyp. 43 (3)», Kyiv, IA NAN Ukrainy, s. 404–412.

Pyvovarov S.V. Doslidzhennia Chornivskoho horodyshcha pershoi polovyny XIII st. [Research of the Chornivka hillfort of the first half of the 13-th century], in «Arkheolohichni studii, 3 — Archaeological studies, 3», Chernivtsi, Nashi knyhy, 2008, s. 180–199.

Pyvovarov S.V. «Hromovi» strily v arkheolohichnykh starozhytnostiakh Bukovyny [«Thunder» arrows in the archaeological antiquities of Bukovyna], in «Materialy XI Podilskoi istoryko–kraieznavchoi konferentsii», Kamianets–Podilskyi, Oiium, 2004, s. 124–129.

Pyvovarov S.V., Ilkiv M.V. «Hromovi strily» u systemi yazychnytskykh i khrystyianskykh viruvan serednovichnoho naselennia Bukovyny [«Arrows of thunder» in the system of pagan and Christian beliefs of the medieval population of Bukovyna], in «Tserkva–nauka–suspilstvo: pytannia vzaiemodii. Na poshanu kyivskoho mytropolyta Yevheniia (Bolkhovitinova): Materialy XII Mizhnar. nauk. konf. (28–30 travnia 2014 r.)», Kyiv, Natsionalnyi Kyievo–Pecherskyi istoryko–kulturnyi zapovidnyk, 2014, s. 7–8.

Pyvovarov S.V., Ilkiv M.V., Kalinichenko V.A. Arkhaichni fibuly z Chornivskoho horodyshcha XIII st.: do pytannia interpretatsii [Archaic fibulae from the 13-th-century Chornivka hillfort: to the question of interpretation], in «Tserkva–nauka–suspilstvo: pytannia vzaiemodii», Kyiv, Natsionalnyi Kyievo–Pecherskyi istoryko–kulturnyi zapovidnyk, 2017, s. 220–222.

Pyvovarov S.V., Kalinichenko V.A., Ilkiv M.V. Vizantiiski ta uhorski monety z Chornivskoho horodyshcha [Byzantine and Hungarian coins from the Chornivka hillfort], in «Visnyk Instytutu arkheolohii, 11 — Bulletin of the Institute of Archaeology, 11», Lviv, LNU im. I. Franka, 2016, s. 198–213.

Pyvovarov S.V. Khrystyianski starozhytnosti v mezhyrichchi Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra [Christian antiquities in the confluence of the Upper Prut and Middle Dniester rivers], Chernivtsi, Zelena Bukovyna, 2001, 270 s.

Pyvovarov S.V. Serednovichne naselennia mezhyrichchia Verkhnoho Prutu ta Serednoho Dnistra (XI–persha polovyna XIII st.) [Medieval population of the confluence of the Upper Prut and Middle Dniester (XI–first half of XIII centuries)], Chernivtsi, Zelena Bukovyna, 2006, 300 s.

Sedova M.V. Amulet iz drevnego Novgoroda [Amulet from ancient Novgorod], in «Sovetskaya arkheologiya, 4 —Soviet archeology, 4», Moskva, Nauka, 1957, s. 166–167.

Semenov V.A., Bagin A.L. Arkheologo–etnograficheskie paralleli nekotorikh artefaktov na srednevekovikh svyatilishchakh yevropeiskogo severo–vostoka [Archaeological and ethnographic parallels of some artifacts at medieval sanctuaries of the European northeast.], in «Svyatilishcha: arkheologiya rituala i voprosi semantiki», Sankt–Peterburg, Izd–vo S. –Peterburgskogo un–ta, 2000, s. 128–130.

Smirnov K.A. Novie dannie o pochitanii topora drevnimi slavyanami [New data on the veneration of the ax by the ancient Slavs], in «Sovetskaya arkheologiya, 3 — Soviet archeology, 3», Moskva, Nauka, 1977, s. 289–290.

Starodavnie naselennia Prykarpattia i Volyni (doba pervisnoobshchynnoho ladu) [The ancient population of Prykarpattia and Volhynia (the era of the primitive communal system)], Kyiv, Naukova dumka, 1974, 286 s.

Stepanchuk V.N. Nizhnii i srednii paleolit Ukraini [Lower and Middle Paleolithic of Ukraine], Chernovtsi, Zelena Bukovina, 2006, 463 s.

Stepi yevropeiskoi chasti SSSR v skifo–sarmatskoe vremya [Steppes of the European part of the USSR in Scythian–Sarmatian times], Moskva, Nauka, 1989, 472 s.

Svieshnykov I.K. Istoriia naselennia Peredkarpattia, Podillia i Volyni v kintsi III–na pochatku II tys. do nashoi ery [History of the population of Precarpathia, Podillia and Volhynia in the late 3-rd–early 2-nd millennium BC], Kyiv, Naukova dumka, 1974, 205 s.

Tserkovno–narodnii mesyatseslov I.P. Kalinskogo [Church and folk month book I.P. Kalinsky], Moskva,

Khudozhestvennaya literature, 1990, 216 s.

Tsimidanov V.V. Obryadovoe ispolzovanie strel v kulturakh epokhi pozdnei bronzi yuga Vostochnoi Yevropi [Ritual use of arrows in the Late Bronze Age cultures of southern Eastern Europe], in «Materiali po arkheologii Severnogo Prichernomorya», 2015, 13, s. 27–53.

Tymoshchuk B.O. Chernivetska oblast. Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy: Khmelnytska, Chernivetska, Zakarpatska oblasti [Chernivtsi region. Handbook of archeology of Ukraine: Khmelnytskyi, Chernivtsi, Transcarpathian regions], Kyiv, Naukova dumka, 1984, 222 s.

Tymoshchuk B.O. Davnoruska Bukovyna (X–persha polovyna XIV st.) [Ancient Rus Bukovyna (10-th–first half of the 14-th century)], Kyiv, Naukova dumka, 1982, 207 s.

Tymoshchuk B.O. Zustrich z lehendoiu [A meeting with a legend], Uzhhorod, Karpaty, 1974, 128 s.

Veselichiћ M. Јedna fibula s lokaliteta Sokolitsa u Ostri kod Chachka (u okviru priloga prouchavaњa fibula sa posuvraћenom stopom i pseudonavoјimana lokalitetima u Crbiјi), in «Zbornik Radova narodnogo muzeјa», Chachak, 2009, s. 33–56.

Voropai O. Zvychai nashoho narodu, T. II. [Customs of our people, T. II], Kyiv, Oberih, 1991, 290 s.

Voznyi I.P. Chornivska feodalna ukriplena sadyba ХII–ХIII st. [Chornivka feudal fortified manor of the 12-th–13-th centuries], Chernivtsi, Ruta, 1998, 154 s.

Yahodynska M.O. Arkheolohichni pamiatky Ternopilshchyny. Davnoruski pamiatky Zakhidnoho Podillia u X–XIII stolittiakh [Archaeological sights of Ternopil region. Ancient Russian monuments of Western Podillia in the X–XIII centuries], Ternopil, Terno–hraf, 2018, 288 s.

Zabelin I.E. Istoriya russkoi zhizni s drevneishikh vremen. Ch. ІІ. [History of Russian life from ancient times. Part II], Moskva, Nauka, 1879, 654 s.

Zabelin I.E. Russkii narod, yego obichai, obryadi, predaniya, sueveriya i poeziya [Russian people, their customs, rituals, legends, superstitions and poetry], Moskva, Kniga Printshop, 1990, 607 s.