Луцьк у міжвоєнний період: Особливості українського освітнього процесу та освітні заклади

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Людмила Стрільчук

Анотація

Наукова розвідка присвячена цікавій та багатоаспектній проблемі регіональної історії: дослідженню особливостей українського освітнього процесу та закладів національної освіти у місті Луцьку, який у період між двома світовими війнами був воєводським центром у складі Другої Речі Посполитої.
У статті наголошується, що досліджуваний період обумовлений рядом особливостей, що пов’язані із входженням Західної Волині загалом та Луцька зокрема до складу Польщі й активним втручанням держави в усі сфери суспільно-політичного, економічного, культурного та релігійного життя краю. Наслідком такої політики стала зміна образу Луцька із провінційного міста на центр польського політичного, соціально-економічного та культурного життя Волині.
Автор зауважує, що поряд із цими позитивними зрушеннями Луцьк у досліджуваний період переживає низку складних процесів, що насамперед були пов’язані із складнощами щодо невирішеності національного питання, яке проявилося через утиски українського шкільництва, Православної Церкви, національної культури тощо.
Досвід вивчення міжвоєнного Луцька є доволі показовим прикладом міжнаціонального співжиття, багатонаціонального міського укладу та взаємовпливу різних національних культур. А тому запропоноване дослідження не просто збагачує та розширює історію міста, але й виокремлює невивчені раніше вузькі історичні аспекти.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Стрільчук, Л. (2022). Луцьк у міжвоєнний період: Особливості українського освітнього процесу та освітні заклади. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (55), 51–59. https://doi.org/10.31861/hj2022.55.51-59
Розділ
Статті
Біографія автора

Людмила Стрільчук, Волинський національний університет імені Лесі Українки

доктор історичних наук, професор, завдувач кафедри всесвітньої історії

Посилання

Derzhavnyi arkhiv Volynskoi oblasti (DAVO), f. 38, op. 1, spr. 389, 18 ark.

DAVO, f. 1, op. 6, spr. 10, 12 ark.

DAVO, f. 36, op. 1, spr. 171, 19 ark.

Drugi powszechny spis ludnosci z dn. 9. XII 1931 r.: mieszkania i gospodarstwa domowe, ludnos, stosunki zawodowe: wojewodztwo Wołyńskie [The second general census of December 9, 1931: flats and households, population, professional relations: Wołyń voivodship.], in «Glowny urząd statystyczny Rzeczypospolitej Polskiej», Warszawa, nakł. Głownego urządu statystycznego, 1938, 361 s.

O. Kalishchuk, Diialnist tovarystva «Prosvit» na Zakhidnii Volyni (za materialamy mizhvoiennoi presy) [Activities of the Enlightenment Society in Western Volhynia (according to the interwar press)], in «Litopys Volyni. Vseukrainskyi naukovyi chasopys», Chyslo 19, Lutsk, 2018, s. 42–43.

N. Karabin, Dyrektor Lutskoi ukrainskoi himnazii – Borys Maksymovych Biletskyi [Director of the Lutsk Ukrainian Gymnasium – Borys Maksymovych Biletsky], in «Mynule i suchasne Volyni i Polissia. Lutska miska hromada: istoriia, tradytsii, liudy: materialy XXVI Volyn. obl. nauk. ist.-kraiezn. konf., prysviachenoi 16-y richnytsi Nezalezhnosti Ukrainy, 510-y richnytsi nadan nia m. Lutsku Mahdeburzkoho prava i 390-y richnytsi stvorennia Lutskoho pravoslavnoho bratstva, m. Lutsk, 9–10 lystopada 2007 r.» Lutsk, Volyn. obl. t-vo kraieznavtsiv, 2007, Vyp. 26, s. 207–208.

Yu. Kramar, Shkilna osvita na Volyni u mizhvoiennyi period (1919 – 1939 rr.). [School education in Volyn in the interwar period (1919 – 1939)], in «Naukovyi visnyk VNU imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky», 2011, № 10, s. 72–77.

Yu. Kramar, Zakhidna Volyn 1921 – 1939 rr.: natsionalno-kulturne ta relihiine zhyttia [Western Volhynia 1921 – 1939: national-cultural and religious life], Lutsk, Vezha-Druk, 2015, 404 s.

M. Kucherepa, R. Davydiuk, Volynske ukrainske obiednannia (1931 – 1939 rr.) [Volyn Ukrainian Association (1931 – 1939)], Lutsk, Nadstyrʼia, 2001, 75 s.

M. Kucherepa, Prosvita i Prosvitianski Khaty – ukrainski natsionalno-kulturni oseredky Volyni u mizhvoiennyi period [Prosvita and Prosvityanski Khaty – Ukrainian national and cultural centers of Volyn in the interwar period], in «Litopys Volyni. Vseukrainskyi naukovyi chasopys», Chyslo 19, Lutsk, 2018, s. 96–104.

H. Maleonchuk, Kulturne ta hromadsko-politychne zhyttia mizhvoiennoho Lutska [Cultural and socio-political life of interwar Lutsk], in «Science and Education a New Dimension. Humanities and Social Sciences», II(5), Budapest, 2014, Issue 31, s. 38–42.

H. Maleonchuk, Normatyvno-pravovi zasady funktsionuvannia orhaniv vlady ta mistsevoho samovriaduvannia u Lutsku v 1919–1939 rr. [Normative and legal bases of functioning of bodies of power and local self-government in Lutsk in 1919 – 1939], in «Naukovyi visnyk Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky. Seriia: Istorychni nauky», 2013, № 21 (269), s. 53–60.

H. Maleonchuk, A. Shvab, Mizhvoiennyi Lutsk: suspilno-politychnyi, sotsialno-ekonomichnyi, kulturnyi rozvytok (1919 – 1939). [Interwar Lutsk: socio-political, socio-economic, cultural development (1919 – 1939)], Lutsk, Teren, 2022, 216 s.

Martyniuk Ya. Osvitnia diialnist i sotsialna opika yak formy roboty samouprav na Volyni u mizhvoiennyi period (1921 – 1939 rr.) [Educational activity and social care as forms of self-government in Volyn in the interwar period (1921 – 1939)], in «Naukovyi visnyk VDU imeni Lesi Ukrainky. Istorychni nauky», 2000, № 3, s. 83–86.

W. Mȩdrzecki, Inteligencja polska na Wołyniu w okresie miȩdzywojennym [Polish intelligentsia in Wołynia in the middle of the world], Warszawa, Wydawnictwo: Instytut Historii PAN, 2005, 86 s.

W. Mȩdrzecki, Wojewόdztwo Wołyńskie 1921 – 1939. Elementy przemian cywilizacyjnych, shjłecznych i politecznych [Wołydztwo Wołyńskie 1921 – 1939. Elements of civilization, political and political changes], Wrocław – Warszawa – Krakόw, 1988, 78 s.

V. Panasiuk, Orhanizatsiia shkilnytstva u Volynskomu voievodstiv 20-ti roky: do problemy ukrakhinsko-polskoho porozuminnia, [The organization of schooling in the Volyn region in the 1920s: the problem of Ukrainian-Polish understanding], in «Naukovyi zbirnyk navchalno-metodychnykh materialiv i naukovykh statei istorychnoho fakultetu», Vypusk 3, Lutsk, 1998, s. 83–84.

L. Strilchuk, Peresliduvannia «Prosvity» polskoiu vladoiu na Volyni u mizhvoiennyi period [Persecution of «Enlightenment» by the Polish authorities in Volhynia in the interwar period], in «Litopys Volyni. Vseukrainskyi naukovyi chasopys», Chyslo 19, Lutsk, 2018, s. 83–84.

L. Strilchuk, Ya. Yarosh, L. Strilchuk, Ya. Yarosh, The Societies «Prosvita» of Volhynia Voivodeship in Confrontation with the Polish Authorities (1921 – 1934), in « East European Historical Bulletin», 2021, Issue 20, p. 127–135.

M. Symyk, Ukraińcy w Polsce 1918 – 1999. Oświata i szkolnictwo [Ukrainians in Poland 1918 – 1999. Education and education], Wrocław, Krynica, 1996, s. 52–53.

O. Tsymbaliuk, Status vchyteliv narodnykh shkil u Druhii Rechi Pospolytii (1920 – 1939 rr.), [Status of public school teachers in the Second Polish-Lithuanian Commonwealth (1920 – 1939)], in «Nauk. zap. Ternop. ped. un-tu im. V. Hnatiuka. Seriia: Pedahohika», 2009, № 3, s. 313–314.

A. Venher, Realizatsiia natsionalnoi polityky v skhidnykh voievodstvakh Druhoi Rechi Pospolytoi v haluzi shkilnytstva na poch. 20-kh rr. XX st. [Implementation of the national policy in the eastern voivodships of the Second Commonwealth in the field of schooling at the beginning of 20s of the 20th century], in «Humanitarnyi zhurnal», 2011, № 3–4 (lito–osin), s. 211–215.