Антикознавчі студії Олександра Дмітрєва

Денис Швець

doi:10.31861/hj2025.62.116-130

Автор(и)

Денис Швець Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University https://orcid.org/0009-0007-4545-6414

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2025.62.116-130

Ключові слова:

антикознавство, візантиністка, історіографія, «революція рабів», соціальні рухи в Римській імперії

Анотація

Становлення О. Дмітрєва як фахівця з історії Стародавнього Риму та його науковий доробок є вагомою складовою вітчизняного антикознавства та історіографії загалом. У статті висвітлено початковий етап наукової кар’єри науковця у повоєнних реаліях СРСР, проаналізовані перші праці на церковно-релігійну тематику.

Головним об’єктом наукового вивчення є розробка О. Дмітрєвим теми «революції рабів», що набула поширення в радянській історичній науці в 30–50-х рр. ХХ ст. З цією метою проведено аналіз наукових статей, надрукованих у тогочасних фахових періодичних виданнях: «Вестник древней истории» и «Византийский временник», а також наводиться оцінка ідей дослідника колегами-сучасниками.

У підсумку зазначається, що, побоюючись переслідувань через своє походження, богословську освіту і факт перебування за кордоном, О. Дмітрєв демонстрував лояльність новій панівній ідеології і, щоб отримати від влади преференції, став апологетом сталінської тези «революції рабів».

Біографія автора

Денис Швець, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Аспірант кафедри всесвітньої історії Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.

Посилання

1. Alpatov V., Chlen-korrespondent RAN Zinaida Vladimirovna Udal’cova (1918–1987) [Corresponding Member of the Russian Academy of Sciences Zinaida Vladimirovna Udaltsova (1918–1987)], in «Novaya i novejshaya istoriya», 2008, № 6, s. 185–196.

2. Balukh V., Masan O., Tvorchyi shliakh kafedry etnolohii ta serednovichnoi istorii za 60 rokiv [The creative path of the Department of Ethnology and Medieval History over 60 years], in «Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi ictorii, arkheolohii y etnolohii», t. 1, Chernivtsi, 2001, s. 9–20.

3. Biograficheskij slovar’ vypusknikov Kievskoj Duhovnoj Akademii: 1819–1920-e gg. Materialy iz sobraniya prof. protoiereya F. I. Titova i arhiva KDA. t. I. A–J. [Biographical dictionary of graduates of the Kiev Theological Academy: 1819–1920s. Materials from the collection of Prof. Archpriest F. I. Titov and the archives of the KDA. vol. I. A–Y.], Kiev, Izdatel’skij otdel Ukrainskoj Pravoslavnoj Cerkvi, 2014, 576 s.

4. Bodnariuk B., Zhyttia i naukova diialnist istoryka-vizantynista Oleksandra Dmitrieva [The life and scientific work of the Byzantine historian Oleksandr Dmytriev], in «Pytannia starodavnoi ta serednovichnoi ictorii, arkheolohii y etnolohii», t. 2 (30), Chernivtsi, 2010, s. 9–14.

5. Dmitrev A., Vosstanie vestgotov na Dunae i revolyuciya rabov [The Revolt of the Visigoths on the Danube and the Slave Revolution], in «Vestnik drevnej istorii», 1950, № 1, s. 66–80.

6. Dmitrev A., Bukoly (iz istorii agrarnogo dvizheniya v Rimskom Egipte) [Bukols (from the history of the agrarian movement in Roman Egypt)], in «Vestnik drevnej istorii», 1946, № 4, s. 92–100.

7. Dmitrev A., Dvizhenie bagaudov [The Bagauda movement], in «Vestnik drevnej istorii», 1940, № 3–4, s. 101–114.

8. Dmitrev A., Dvizhenie latrones kak odna iz form klassovoj bor’by v Rimskoj imperii [The latrones movement as a form of class struggle in the Roman Empire], in «Vestnik drevnej istorii», 1951, № 4, s. 61–72.

9. Dmitrev A., Dvizhenie skamarov [Scamander movement], in «Vizantijskij vremennik», t. V, Moskva-Leningrad, AN SSSR, 1952, s. 3–14.

10. Dmitrev A., K voprosu ob agonistikah i cirkumcellionah [Towards the question of agonistics and circumcellions], in «Vestnik drevnej istorii», 1948, № 3, s. 66–78.

11. Dmitrev A., Lichnost’ Devy Marii v svete arheologii [The personality of the Virgin Mary in the light of archaeology], Moskva, Bezbozhnik, 1931, 73 s.

12. Dmitrev A., Narodnye dvizheniya v vostochnorimskih provinciyah v period dunajskih vojn III v. (236–278 gg.) [Popular movements in the Eastern Roman provinces during the Danubian Wars of the 3rd century (236–278)], in «Vizantijskij vremennik», t. VIII, Moskva-Leningrad, AN SSSR, 1956, s. 97–126.

13. Dmitrev A., Social’nye dvizheniya v Rimskoj imperii v svyazi s vtorzheniyami varvarov [Social movements in the Roman Empire due to barbarian invasions], Avtoref. diss. d.i.n. Leningrad, 1950, 34 с.

14. Dmitrev A., Vopros ob istorichnosti Hrista v svete arheologii [The question of the historicity of Christ in the light of archaeology], Moskva, Ateist, 1929, 32 s.

15. Golobuckij V., Stranicy iz moih vospominanij [Pages from my memories], in «Istoriya SSSR», 1966, № 3, s. 115–129.

16. Kazarov S., A. D. Dmitrev i razvitie antikovedeniya na Donu [А. D. Dmitrev and the Development of Anticology on the Don River], Rostov-na-Donu, Taganrog, Izdatel’stvo Yuzhnogo federal’nogo universiteta, 2018, 102 s.

17. Kocevalov A., Antichnoe rabstvo i revolyucii rabov v sovetskoj istoricheskoj literature [Antique Slavery and Slave Revolutions in Soviet Historical Literature], Myunhen, 1956, 61 s.

18. Korsunskij A., Vosstanie bagaudov [The Bagauda uprising], in «Vestnik drevnej istorii», 1957, № 4 (62), s. 71–87.

19. Krih S., Recenziya: Periferijnyj istorik i ego vremya. S. S. Kazarov. A. D. Dmitrev i razvitie antikovedeniya na Donu [Review: The Peripheral Historian and His Time. S. S. Kazarov. A. D. Dmitrev and the Development of Anticology on the Don River], in «Vestnik drevnej istorii», 2018, № 3 (78), s. 746–751.

20. Krikh S., Drugaya istoriya. «Periferijnaya» sovetskaya nauka o drevnosti [Another History. «Peripheral» Soviet science of antiquity], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2020, 174 s.

21. Kіevskіe Eparhial’nye vedomosti. Ezhenedel’noe izdanie. Chast’ official’naya. Vysochajshiya nagrady [Kiev Diocesan Vedomosti. Weekly edition. Part official. Highest honours], 1905, № 21, Voskresenie, 22 maya, s. 213–221.

22. Mashkin N., K voprosu o revolyucionnom dvizhenii rabov i kolonov v Rimskoj Afrike [On the revolutionary movement of slaves and colonists in Roman Africa], in «Vestnik drevnej istorii», 1949, № 4, s. 57–61.

23. Mashkin N., Predislovie [Foreword] in Mommzen T. Istoriya Rima. t. 5. Provincii ot Cezarya do Diokletiana, Moskva, Izdatel’stvo inostrannoj literatury, 1949, s. 5–14.

24. Metodologicheskoe znachenie vyskazyvanij I. V. Stalina o revolyucii rabov dlya sovetskogo vizantinovedeniya [Methodological significance of Stalin’s statements on the slave revolution for Soviet Byzantinology], in «Metodologicheskoe znachenie vyskazyvanij I. V. Stalina o revolyucii rabov dlya sovetskogo vizantinovedeniya», 1950, t. III (28), 1950, s. 3–18.

25. Muratova E., Ortanova Yu., Vuzovskoe istoricheskoe obrazovanie v Kabardino-Balkarii: nachal’nyj etap stanovleniya (1934–1953) [University Historical Education in Kabardino-Balkaria: Initial Stage of Formation (1934–1953)], in «Kavkazologiya», 2017, № 3, s. 97–118.

26. P. Gacic P., En Afrique romaine. Classes et luttes sociales, d’après les historiens soviétiques [In Roman Africa: Classes and social struggles, according to Soviet historians], in «Annales. Economies, Sociétés, Civilisations», 1957, № 12, р. 650–661.

27. Dmitrev A., Padenie Dakii (k voprosu o svyazi osvoboditel’nyh dvizhenij v Rimskoj imperii s vtorzheniyami varvarov) [The Fall of Dacia (to the question of the connection between liberation movements in the Roman Empire and barbarian invasions)], in «Vestnik drevnej istorii», 1949, № 1, s. 6–85.

28. Reva L., Doslidzhennia vizantolohichnoi komisii VUAN (za arkhivamy Natsionalnoi biblioteky ukrainy im. V. I. Vernadskoho) [Research by the Byzantine Commission of the VUAN (based on the archives of the Vernadsky National Library of Ukraine)], in «Aktualni pytannia skhodoznavstva, slavistyky, ukrainistyky: (Pamiati Omeliana Pritsaka)», Kyiv, PTs NaUKMA, 2010, s. 174–180.

29. Sergeev I., Rimskaya imperiya v ІІІ veke nashej ery. Problemy social’no-politicheskoj istorii [The Roman Empire in the second century AD. Problems of socio-political history], Har’kov, Majdan,1999, 223 s.

30. Shyp N., Kyivska dukhovna akademiia v kulturno-osvitianskomu prostori Ukrainy (1818–1919) [Kyiv Theological Academy in the Cultural and Educational Space of Ukraine (1818–1919)], Kyiv, Feniks,2010, 473 s.

31. Sirotenko V., Bor’ba narodnyh mass Rimskoj imperii protiv varvarov v IV–V vv. [The struggle of the masses of the Roman Empire against the barbarians in the fourth and fifth centuries], in «Uchenye zapiski Permskogo gosudarstvennogo universiteta im. A. M. Gor’kogo», № 143. Istoricheskie nauki, Perm’, 1966, s. 3–64.

32. Stalin I., Otchyotnyj doklad XVII s’ezdu partii o rabote CK VKP(b) 26 yanvarya 1934 g. [Report to the 17th Party Congress on the work of the Central Committee of the All-Union Communist Party of Bolsheviks (b) 26 January 1934], in «Stalin I. Voprosy leninizma», Moskva, Gospolitizdat, 1952, s. 456–523.

33. Stalin I., Rech’ na pervom vsesoyuznom s’ezde kolhoznikov-udarnikov 19 fevralya 1933 g. [Speech at the First All-Union Congress of Collective Farmers-Strikers, 19 February 1933], in «Stalin I. Voprosy leninizma», Moskva, Gospolitizdat,1952, s. 445–451.

34. Suhova N., Uchitel’ i uchenik: pis’ma 1897–1914 gg., svyazuyushchie A. A. Dmitrievskogo i N. N. Pal’mova [Teacher and pupil: letters from 1897–1914 linking A. A. Dmitrievsky and N. N. Palmov], in «Vestnik Ekaterinburgskoj duhovnoj seminarii», 2015, № 4 (12), s. 164–241.

35. Trudy Kievskoj duhovnoj akademii [Proceedings of the Kiev Theological Academy], 1915, kn. VI, s. 682–684.

36. Udal’cova Z., Vizantinovedenie za 50 let [Byzantinology in 50 years], Moskva, Nauka, 1969, 362 s.

37. Vajnshtejn O., Istoriya sovetskoj medievistiki. 1917–1966 [History of Soviet Medieval Studies. 1917–1966], Leningrad, Nauka, 1968, 423 s.

38. Voloshin D., V. T. Sirotenko o «faktore Stalina» v processe nauchnogo oformleniya «teorii revolyucii rabov» [V. Т. Sirotenko on the ‘Stalin factor’ in the process of scientific design of the ‘theory of the slave revolution’], in «Tradicionnye obshchestva: neizvestnoe proshloe: materialy XV Mezhdunar. nauch.-prakt. konf., g. Chelyabinsk, 15 maya 2019 g.», Chelyabinsk, Izd-vo Yuzhno-Ural. gos. guman.-ped. un-ta, 2019, s. 16–23.

39. Yusov S., Istoryk Volodymyr Holobutskyi (1903–1993 rr.): zhyttia, naukova i pedahohichna diialnist [Historian Volodymyr Holobutskyi (1903–1993): life, research and teaching activities], Kyiv, NAN Ukrainy, Instytut istorii Ukrainy, 2011, 336 s.