Громадське служіння Михайла Грушевського пізньоімперської доби в студіях діаспорних істориків повоєнного двадцятиліття
DOI:
https://doi.org/10.31861/hj2025.62.131-137Ключові слова:
Михайло Грушевський, громадське служіння, пізньоімперська доба, діаспорні історики, повоєнне двадцятиліттяАнотація
Метою статті є з’ясування особливостей рецепції дореволюційної доби суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в українській закордонній історіографії другої половини 1940-х – першої половини 1960-х рр. Проаналізований матеріал довів, що українські діаспорні інтелектуали протягом другої половини 1940-х – першої половини 1960-х років інтенсивно цікавилися львівською добою суспільно-політичного служіння М. Грушевського. При цьому інтерпретації громадських ініціатив вченого були в цілому схвальними, адже історіографи виопуклювали соборницький імператив як громадсько-політичної, так і культурно-наукової діяльності автора «Історії України-Руси». В своїх реконструкціях біографії Грушевського-політика закордонні українознавці здебільшого не було оригінальними, адже як правило орієнтувалося на історіографічну традицію ювілейної та мемуарної грушевськіани, створеної протягом першої третини ХХ ст. У той же час, чимало нового фактичного матеріалу та оригінальних інтерпретативних моделей приносили щоденники та спогади сучасників М. Грушевського, яким пощастило у повоєнний час виїхати на захід. Також і динамічний розвиток української соціогуманітаристики у вільному світі підштовхував історіографів до постійного переосмислення класичних грушевськознавчих сюжетів у напрямку їх контекстуальної та компаративної інтерпретації. Внаслідок цього, приміром, був обґрунтована інтерпретація громадської публіцистики львівського професора як ефективного інструменту національно-культурного виховання поділених імперським кордоном українців. Таким чином, історіографічні здобутки повоєнного двадцятиліття уможливили появу грушевськознавства як міждисциплінарної галузі у рік відзначення столітнього ювілею Великого Українця.
Посилання
1. Andrusiak M., Mykhailo Hrushevskyi (U 20-littia smerty batka sohochasnoi ukrainskoi istoriohrafii) [Mykhailo Hrushevskyi (On the 20th Anniversary of the Death of the Father of Modern Ukrainian Historiography)], in «Svoboda», 1954, ch. 227, s. 2.
2. Atamanenko A., Ukrainske istorychne tovarystvo: idei, postati, diialnist (1965–1991) [Ukrainian Historical Association: Ideas, Individuals, Activities (1965–1991)], Ostroh, Vyd-vo Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia», 2010, 672 s.
3. Doroshenko D., Moi spomyny pro davnie mynule (1901–1914) [My Memories of the Ancient Past (1901–1914)], Vinnipeh, Manitoba, 1949, 167 s.
4. Doroshenko V., M. Hrushevskyi – hromadskyi diiach, polityk i publitsyst [M. Hrushevskyi – Public Figure, Politician and Publicist], in «Ovyd», 1957, № 6, s. 15–19.
5. Doroshenko V., Zhyttia y diialnist Mykhaila Hrushevskoho [Life and Work of Mykhailo Hrushevskyi], in «Mykhailo Hrushevskyi. Vybrani pratsi vydano z nahody 25-richchia z dnia yoho smerti (1934–1959)», Niu-York, Nakladom Hol. Upravy OURDP v SShA, 1960, s. 11–30.
6. Korduba M., Mykhailo Hrushevskyi [Mykhailo Hrushevskyi], in «Krakivski visti. Tyzhnevyk», 1941, ch. 39, s. 5–6.
7. Kovalevskyi M., Pry dzherelakh borotby [At the Sources of Struggle], Innsbruk, Nakladom Marii Kovalevskoi, 1960, 717 s.
8. Kovaliv P., Hrushevskyi i ukrainska mova [Hrushevskyi and the Ukrainian Language], in «Ukraina», 1950, ch. 3, s. 150–155.
9. Miiakovskyi V., Do biohrafii M. Hrushevskoho (Studentski roky 1886–1890) [To the Biography of M. Hrushevskyi (Student Years 1886–1890)], in «Krakivski visti», 1944, ch. 69, s. 2–3.
10. Pelenskyi Ya., Ukrainska natsionalna ideia u svitli tvoriv Mykhaila Hrushevskoho ta Viacheslava Lypynskoho [Ukrainian National Idea in the Light of Works by Mykhailo Hrushevskyi and Viacheslav Lypynskyi], Kyiv, Nash format, 2019, 256 s.
11. Rakovskyi I., Prof. Mykhailo Hrushevskyi u Lvovi [Prof. Mykhailo Hrushevskyi in Lviv], in «Almanakh UNSoiuzu na 1952 rik», 1952, s. 82–87.
12. Telvak V., Sabinskyi M., «Boi za Hrushevskoho»: doba Ukrainskoi revoliutsii v dyskusiiakh diaspornykh intelektualiv povoiennoho dvadtsiatylittia [«Battles for Hrushevskyi»: Era of Ukrainian Revolution in Diaspora Intellectuals Discussions of Post-War Twenty Years], in «Eminak», 2022, vyp. 1 (37), s. 100–109.
13. Telvak V., Teoretyko-metodolohichni pidstavy istorychnykh pohliadiv Mykhaila Hrushevskoho (kinets XIX –pochatok XX stolittia) [Theoretical and Methodological Bases of Historical Views of Mykhailo Hrushevskyi (End of the 19th – the Beginning of the 20th Century)], Drohobych, Vymir, 2002, 236 s.
14. Telvak V., Tvorcha spadshchyna Mykhaila Hrushevskoho v otsinkakh suchasnykiv (kinets XIX – 30-ti roky XX stolittia) [Mykhailo Hrushevskyis Creative Heritage in the Estimations of Contemporaries (End of the XIX – 30s of the XX Century)], Kyiv–Drohobych, Vymir, 2008, 494 s.
15. Telvak V., Vyvchennia istoryko-teoretychnoi spadshchyny Mykhaila Hrushevskoho v istoriohrafii ukrainskoi diaspory (1939–1990 rr.) [Study of the Historical and Theoretical Heritage of Mykhailo Hrushevskyi in the Historiography of the Ukrainian Diaspora (1939–1990)], in «Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna», 2000, vyp. 35–36, s. 354–366.
16. Telvak V.V., Telvak V.P., Suchasne hrushevskoznavstvo: zdobutky, vtraty, perspektyvy [Modern Hrushevskyi Studies: Gains, Losses, Prospects], in «Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 2021, № 5, s. 4–16.
17. Yu. Siryi, Veleten ukrainskoi nauky (uryvok zi spohadiv pro M.S. Hrushevskoho) [The Giant of Ukrainian Science (Excerpt From the Memoirs of M.S. Hrushevskyi)], in «Ukraina», 1949, ch. 2, s. 78–84.
18. Yur. Siryi, Kyiv (Uryvok z spomyniv) [Kyiv (Excerpt From Memories)], in «Literaturno-naukovyi zbirnyk», 1946, ch. 1, s. 45–77.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
