Формування офіційної моделі колективної пам’яті про Другу світову війну як засобу інформаційно-психологічного впливу (на матеріалах Російської Федерації)

##plugins.themes.bootstrap3.article.main##

Ярослав Мотенко
Євгенія Шишкіна

Анотація

Протягом розгортання російсько-української війни 2014-2024 років увагу наукової та широкої громадськості привернув феномен радикальної мілітаризації суспільних настроїв росіян. Аналіз причин успішності інформаційно-психологічного впливу медіапростору Росії на соціальну поведінку її громадян може допомогти організації протидії інвазивному впливу держави-агресора у світовому інформаційному просторі. Предметом пропонованого дослідження є шляхи формування російської офіційної моделі колективної пам’яті про Другу світову війну як засобу виховання мілітаристського світогляду потенційного електорально-мобілізаційного ресурсу. Вивчення засобів імплементації в масову свідомість російського суспільства ідей, уявлень і переконань доводить, що стрижневою ідеєю російської пропаганди стало ототожнення збройної експансії Росії у Північній, Східній і Центральній Європі у ХХІ ст. з боротьбою СРСР проти нацистської Німеччини. Важливою складовою роботи органів пропаганди держави-агресора стало активне залучення до співпраці роcійського академічної спільноти, в першу чергу дослідників історії. Зокрема співробітники Інституту російської історії Російської академії наук брали участь у роботі Комісії з протидії спробам фальсифікації історії на шкоду Росії. Російське військово-історичне товариство (РВІО) під час повномасштабного вторгнення російських збройних сил в Україну розгорнуло широкомасштабну агітаційну компанію спрямовану на дискредитацію національно-визвольної боротьби українців. Особливо активно РВІО діяло на тимчасово окупованих територіях України, у проросійському терористичному псевдодержавному утворенні під назвою Донецька народна республіка. Саме тут співробітники РВІО займалися комеморативними практиками пов’язаними з увічненням пам’яті бійців місцевих незаконних збройних формувань, які загинули у боях проти Збройних сил України. Автори дослідження також висвітлюють особливості використання в Росії засобів меморіалізації подій Другої світової війни для формування мілітаристського світогляду в учнівської та студентської молоді. Науковці приходять до висновку про те, що чинному в Росії політичному режиму вдалося створити ексклюзивну модель колективної пам’яті про Другу світову війну, що орієнтована на виправдання її агресивної зовнішньої політики.

##plugins.themes.bootstrap3.article.details##

Як цитувати
Мотенко, Я., & Шишкіна, Є. (2024). Формування офіційної моделі колективної пам’яті про Другу світову війну як засобу інформаційно-психологічного впливу (на матеріалах Російської Федерації). Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Історія, (59), 130–138. вилучено із https://www.hj.chnu.edu.ua/hj/article/view/298
Розділ
Статті
Біографії авторів

Ярослав Мотенко, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки

Євгенія Шишкіна, Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

кандидат історичних наук, доцент кафедри українознавства, культурології та історії науки

Посилання

Agranovich M., Novoselova E., «Dvizhenie pervyih»: Chem budet zanimatsya novaya organizatsiya, kakie tsennosti ispoveduet i kak k ney prisoedinitsya [«Movement of the First»: What the New Organisation Will Do, What Values it Espouses and How to Join], in «Rossiyskaya gazeta» 2022, 20 dekabrya.

Belichenko G., Metodyi rabotyi ne podlezhat raskryitiyu. Pochemu FSB otkazyivaetsya vyidavat uzhe rassekrechennyie dokumentyi [Methods of Work not Subject to Disclosure. Why the FSB Refuses to Release Already Declassified Documents], in «Meduza», 2015, 14 iyulya.

Belkov O., Denatsifikatsiya Ukrainyi kak ponimanie i yavlenie: tseli, etapyi, metodyi [Denazification of Ukraine as a Concept and Phenomenon: Goals, Stages, Methods], in «Ideologiya buduschego», 2022, vyp. 6, s. 40–48.

Bohinska I., Konflikty pamiati v mizhnarodnykh vidnosynakh [Memory Conflicts in International Relations], in «Rehionalni studii», 2021, vyp. 24, s. 103–109.

Dolhanov P., Konkuruiuchi naratyvy: pamiat pro Druhu svitovu viinu v memorialnomu prostori m. Rivne [Competing Narratives: Memory of the World War II in the Memorial Space of Rivne], in «Problemy istorii Holokostu: ukrainskyi vymir», 2020, vyp. 11, s. 61–85.

Dvizhenie pervyih [Movement of the First], URL: https://budvdvizhenii.rf.

Generalyi nastoyali na dvoynom prazdnike [The Generals Insisted on a Double Celebration], in «Rossiyskoe informatsionnoe agentstvo «Pobeda RF»», 2022, 24 iyunya.

Grinevich V., Raskolotaya pamyat: Vtoraya mirovaya voyna v istoricheskom soznanii ukrainskogo obschestva [Fractured Memory: The World War II in the Historical Consciousness of Ukrainian Society], in «Pamyat o voyne 60 let spustya: Rossiya, Germaniya, Evropa», Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2005, 784 s.

Gudkov L., Vozvratnyiy totalitarizm [Returned Totalitarianism], v 2-h t., t. 1, Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2021, 816 s.

Gudkov L., Vozvratnyiy totalitarizm [Returned Totalitarianism], v 2-h t., t. 2, Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2022, 720 s.

Hrytsenko O., Dekomunizatsiia v Ukraini yak derzhavna polityka i yak sotsiokulturne yavyshche [Decommunization in Ukraine as a State Policy and as a Socio-Cultural Phenomenon], Kyiv, 2019, 320 s.

Kiknadze V., Natsizm kak ideologiya kievskogo rezhima i zadachi spetsoperatsii po denatsifikatsii Ukrainyi: politiko-pravovoy analiz [Nazism as the Ideology of the Kiev Regime and the Tasks of the Special Operation for the Denazification of Ukraine: a Political and Legal Analysis], in «Ideologiya buduschego», 2022, vyp. 6, s. 24–39.

Kovalska-Pavelko I., «Viiny pamiati» yak kliuchovyi chynnyk formuvannia derzhavnoi polityky pamiati v suchasnii Ukraini [The «Wars of Memory» as a Key Factor of Formation of the State Policy of Memory in Modern Ukraine], in «Krakowskie Studia Małopolskie», 2022, vyp. 3 (35), s. 7–26.

Masnenko V., Metodolohichni aspekty doslidzhennia polityky pamiati na okupovanykh Rosiiskoiu Federatsiieiu ukrainskykh terytoriiakh [Methodological Aspects of the Study of the Politics of Memory in the Ukrainian Territories Occupied by the Russian Federation], in «Ukrainskyi istorychnyi zhurnal», 2022, vyp. 4, s. 47–50.

Masnenko V., Telvak V., Historical Consciousness and Memory Politics on the Ukrainian Territories Temporary Occupied by the Russian Federation (2014–2022), in «The Russian-Ukrainian War (2014–2022): Historical, Political, Cultural-Educational, Religious, Economic, and Legal Aspects», Riga, Baltija Publishing, 2022, p. 586–598.

Naraeva A., Svyishe 1 mln chelovek proshli v «Bessmertnom polku» v Moskve [Over 1 Million People Marched in the «Immortal Regiment» in Moscow], in «Vedomosti», 2022, 9 maya.

Otechestvennaya voyna 1914 goda. II. Geroyskie podvigi russkih voinov v Otechestvennuyu voynu 1914 goda. [The Patriotic War of 1914. Heroic Feats of Russian Soldiers in the Patriotic War of 1914], Moskva, Izdanie Moskovskogo Kirillo-Mefodievskogo Bratstva, 1915, 71 s.

Pamyat naroda 1941–1945 gg. [Memory of the Nation 1941–1945], URL: https://pamyat-naroda.ru/about/.

Pavlenko O., Kak vazhno byit istorikom [How Important it is to Be a Historian], in «Novaya gazeta», 2022, 17 fevralya.

Popov A., Rol Tserkvi v sohranenii pamyati o Vtoroy mirovoy i Velikoy Otechestvennoy voynah [The Role of the Church in Preserving the Memory of the World War II and the Great Patriotic War], in «Bogoslov», 2020, 2 dekabrya.

Prymachenko Ya., Viiny pamiati: istoriia OUN i UPA v suchasnomu sotsiokulturnomu konteksti ukrainskoho istoriopysannia [Memory Wars: the History of the OUN and UPA in the Modern Socio-sultural Context of Ukrainian Historiography], in «Problemy istorii Ukrainy: fakty, sudzhennia poshuky», 2013, vyp. 22, s. 18–30.

Rubtsov Yu., Operatsiya po denatsifikatsii Ukrainyi est logicheskoe zavershenie Velikoy Otechestvennoy voynyi [The Operation of Denazification of Ukraine is a Logical Conclusion of the Great Patriotic War], in «Mezhdunarodnaya zhizn», 2022, 12 aprelya.

Runkevich C., Velikaya Otechestvennaya voyna i tserkovnaya zhizn: istoricheskie ocherki doktora tserkovnoy istorii S.G. Runkevicha. Kn. 1. Rasporyazheniya i deystvie Svyatogo Sinoda v 1914–1915 gg. [The Great Patriotic War and Church Life: Historical Sketches by Doctor of Church History S.G. Runkevich. Book 1. Orders and actions of the Holy Synod in 1914–1915], Petrograd, 1916, 366 s.

Shevchenko K., «Kartina varvarstva i gluposti»: Belorusskoe i ukrainskoe menshinstvo II Rechi Pospolitoy v kontse 1930-h gg. [«A Picture of Barbarism and Stupidity»: The Belarusian and Ukrainian Minority of the Second Rzeczpospolita in the Late 1930s], in «Antigitlerovskaya koalitsiya – 1939: Formula provala», Moskva, 2019, Kuchkovo pole, s. 53–67.

Soldatov A., Stenyi vse sterpyat [The Walls Will Endure Everything], in «Novaya gazeta», 2020, 22 maya.

Stalin I., Obraschenie k narodu 2 sentyabrya 1945 goda [Address to the Nation on 2 September 1945], in I.V. Stalin, Cochineniya [Essays], t. 15, Moskva, Pisatel, 1997, s. 240–242.

Stalin I., Vyistuplenie po radio 3 iyulya 1941 goda. [Speech on the Radio on July 3, 1941], in I.V. Stalin, Cochineniya [Essays], t. 15, Moskva, Pisatel, 1997, s. 56–61.

Tarasova N., Komemoratyvni zasady natsionalnoi identyfikatsi [Commemorative Principles of National Identification], in «Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii», 2017, vyp. 20, s. 140–143.

Ukaz ob utverzhdenii Kontseptsii vneshney politiki Rossiyskoy Federatsii [Decree on Approval of the Foreign Policy Concept of the Russian Federation], in «Ofitsialnyiy sayt Prezidenta Rossiyskoy Federatsii», 2023, 31 marta, URL: http://kremlin.ru/events/president/news/70811.

Vachedin D., V podmoskovnom parke proshel «shturm Reyhstaga» [«Reichstag Storming» Took Place in a Park near Moscow], in «Deutsche Welle», 2017, 23 aprelya.

Vyistuplenie po radio zamestitelya predsedatelya SNK i narkoma inostrannyih del SSSR V.M.Molotova. 22 iyunya 1941 g. [Speech by Deputy Chairman of SNK and Commissar of Foreign Affairs of the USSR V.M. Molotov. 22 June 1941], in «Izvestiya», vyp. 147 (7523), 24 iyunya 1941 g.

Yakubova L., Holovko V., Prymachenko Ya., Russkyi myr na Donbasi ta v Krymu: istorychni vytoky, politychna tekhnolohiia, instrument ahresii: analitychna dopovid [Russkyi Mir in Donbas and Crimea: Historical Origins, Political Technology, Instrument of Aggression: Analytical Report], Kyiv, 2018, 227 s.

Схожі статті

1 2 3 4 > >> 

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.