Церковно-релігійна ситуація в Центрально-Східній Європі в першій третині ХV ст.

Анотація

У статті проаналізовано церковно-релігійну ситуацію в Центрально-Східній Європі в першій половині ХV ст., яка динамічно змінювалась під впливом як зовнішньополітичних, так і внутрішніх церковних чинників. Зазначено, що Католицька церква змогла подолати Великий розкол, тільки після проголошення на Констанцському соборі принципу конциліаризму (ідеї про відродження генеральних соборів), коли вдалося обрати єдиного папу, що означало перемогу синодальної моделі в керуванні Римською ЦерквоюЗ кінця ХІV ст. сталися видимі зміни у церковному житті на українських землях. Київ поступово втрачав роль релігійного центру східних слов’ян.
Незважаючи на ускладнення політичного життя в тогочасній Європі, ідея про єдність двох Церков – Західної і Східної – не зникла. Стверджувалось, що поєднання Церков дасть можливість досягти єдності усього християнського світу проти турків. Констанцський собор започаткував серію переговорів між Константинополем і Апостольською столицею.