“Еврейський антисемітизм” Карла Маркса
DOI:
https://doi.org/10.31861/hj2017.45.75-82Анотація
У статті викладено результати теоретичного дослідження проблеми “антисемітизму”К. Маркса. Аналіз наукової літератури засвідчив, що використання поняття “єврейський антисемітизм” є перспективним для визначення та системного вивчення кризи ідентичності євреїв у ХIХ столітті. “Єврейський антисемітизм” К. Маркса розглядається автором статті як удаваний антисемітизм, який виявився спробою видатного соціального мислителя протиставити процесам денаціоналізації й деіудаїзації асимільованого єврейства власну стратегію подолання кризи ідентичності. Маркс не виключав поглиблення процесів емансипації євреїв за умови демократичної держави, але якщо вона не претендуватиме на статус національної. У публікації здійснено припущення, що “єврейський антисемітизм” у теорії Маркса було спрямовано на викриття етнонаціоналізму буржуазного суспільства, що загрожував євреям антисемітизмом. Відтепер, на думку Маркса, революційна місія у справі остаточного звільнення євреїв від феодальних забобонів покладалася на “пролетаріат”, який подібно до євреїв не мав національності, а отже, за умови посилення суспільного антисемітизму, міг бути політичним запобіжником у процесах збереження ідентичності євреїв.
Ключові слова: єврейський антисемітизм, криза єврейської ідентичності, К. Маркс, емансипація, євреї
Посилання
Barnavi, E., Fridlender, S., Evrei i ХХ vek: Analiticheskiy slovar, Pod obshchey redaktsiey T. A. Baskakovoy, per. s fr. T. A. Baskakovoy, A. N. Vasilkovoy, I. B. Itkina, A. G. Pazelskoy, Moskva, Tekst, Lehaim, 2004, 1021 s.
Berlin, P. P., Germaniya nakanune revolutsii 1848 g. Ocherki obschestvennoi zhizni i mysli v Germanii 30-h i 40-h gg. ХIХ stoletiya, Russkaya skoropechatnya, Sankt-Peterburg, 1906, s. 63.
Berne, L., Parizhskie pisma. 1832 god, in: “Berne, L., Sochinenenia v 2-h t., per. s nem. P. Vainberg”, Sankt-Peterburg, Izdanie N. P. Polyakova, 1869, T. 2, s. 133.
Berne, L., V zaschitu evreev, in: “Berne, L., Sochinenenia v 2-h t., per. s nem. P. Vainberg”, Sankt-Peterburg, Izdanie N. P. Polyakova, 1869, T. 1, s.191.
Bezarov, O., Ideologia Prosvitnytsva ta problema evreiskoy identychnosti v Evropi ХIХ stolittya, “Evropský filozofický a historický diskurs”, 2016, № 2.2, p. 10.
Bulgakov, S., Karl Marks kak religioznyi tip (Iz etudov o religii chelovekobozhestva), “Voprosy ekonomiki”, 1990, № 11, s.154.
Frenkel, Ye., Prorochestvo i politika. Socialism, natsionalism i russkoe evreistvo, 1862-1917, Pod obshchey redaktsiey V. Levina, per. s angl. S. Ilin, Ierusalim, Moskva, Gesharim, Mosty kultury, 2008, s. 30-31.
Klassen, V. Ya., Ferdinand Lassal. Ego zhizn, nauchnye trudy i obschestvennaya deyatelnost, Moskva, Direkt-Media, 2014, s. 17-18.
Lessing, T., Der Jüdische Selbsthass, Berlin, Jüdischer Verlag, 1930, 254 s.
Marks, K., K evreiskomu voprosu, Moskva, Russkaya Pravda, 2006, s. 3.
Polyakov, L, Istoriya antisemitisma: epoha znaniy, per. s fr. V. Lobanov, Ierusalim, Gesharim, 1998, s. 201.
Sartr, J. P., Razmyshlenia o evreiskom voprose, in “Sartr, J. P., Portret antisemita, per. s fr. G. Notkina”, Sankt-Peterburg, Azbuka-klassika, 2006, s. 163.
Shtirner, M., Edinstvennyj i ego sobstvennost, per. s nem., Sankt-Peterburg, Azbuka, 2001, s. 202.
Sleyzkin, Ju., Era Merkuriya: evrei v sovremennom mire, per s angl. S. B. Ilina, Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2007, s. 101.
Uin, F., Karl Marks, per. s angl. A. Yu. Shmanevskogo, Moskva, OOO Izdatelstvo AST, Moskva, 2003, s. 66.
Zotov, Vl., Prorok kommunizma. K. Marks i duhovno-psihologicheskie istoki ego uchenia, Praga, Novye Vekhi, 1944, s. 37.
