Знищення релігійних пам’яток в результаті турецько-татарських набігів на українські землі, в першій чверті XVII ст.

Анотація

У статті йдеться про особливості турецько-татарських набігів на українські землі в першій чверті ХVІІ ст., зокрема на територію Руського, Подільського, Волинського та частково Перемишльського воєводств. Вказано, основні шляхи нападів та їх частоту. Висвітлено, причини активних набігів на українські землі та з’ясовано, основні наслідки цих нападів.
Наголошено на тому, що під час ворожої навали в першу чергу страждало мирне населення. Адже після кожного рейду турків чи татар було зруйновано велику кількість житлових будівель. Особливу увагу звернено на зруйнування релігійних споруд, які часто були основним місцем захисту для мирного населення. Вказано, що одним з специфічних наслідків руйнування церков був психологічний, адже люди вірили, що святі їх зможуть захистити, тому часто саме в церкві зосереджувалась основна кількість населення села чи міста під час набігу, в результаті люди ставали легкою жертвою для ворога.