Знищення релігійних пам’яток в результаті турецько-татарських набігів на українські землі, в першій чверті XVII ст.
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
У статті йдеться про особливості турецько-татарських набігів на українські землі в першій чверті ХVІІ ст., зокрема на територію Руського, Подільського, Волинського та частково Перемишльського воєводств. Вказано, основні шляхи нападів та їх частоту. Висвітлено, причини активних набігів на українські землі та з’ясовано, основні наслідки цих нападів.
Наголошено на тому, що під час ворожої навали в першу чергу страждало мирне населення. Адже після кожного рейду турків чи татар було зруйновано велику кількість житлових будівель. Особливу увагу звернено на зруйнування релігійних споруд, які часто були основним місцем захисту для мирного населення. Вказано, що одним з специфічних наслідків руйнування церков був психологічний, адже люди вірили, що святі їх зможуть захистити, тому часто саме в церкві зосереджувалась основна кількість населення села чи міста під час набігу, в результаті люди ставали легкою жертвою для ворога.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
M. Barmak, O. Barmak, Nash krai – Ternopilshchyna [Our Land is Ternopil Region], Ternopil, Aston, 2003, 154 s.
O. Bevzo, Lvivskyi litopys i Ostrozkyi litopysets [Lviv Chronicle and Ostroh Chronicle], Kyiv, 1971, 200 s.
V. Brekhunenko, «Dyvna to i neskazanna muzhnist...». Kozaky u Khotynskii viini 1621 r. [«Strange and Indescribable Courage...». Cossacks in the Khotyn War of 1621], Kyiv, Tempora, 2013, 120 s.
V. Brekhunenko, «Ia busurmanyn, ale svoiei prysiahy dotrymuius»: pro stereotypy vzaiemo spryiniattia ukrainskykh kozakiv i tatar u seredyni 1620-kh rr. [«I am a Busurman, but I Keep My Oath»: about Stereotypes of Mutual Perception of Ukrainian Cossacks and Tatars in the mid-1620s], in «Terra Cossacorum: studii z davnoi i novoi istorii Ukrainy. Naukovyi zbirnyk na poshanu doktora istorychnykh nauk, profesora Valeriia Stepankova», Kyiv, Instytut istorii Ukrainy, 2007, s. 84-91.
V. Brekhunenko, M. Nagelskyi, Dvanadtsiat lystiv hetmaniv Viiska Zaporozkoho XVI – pershoi polovyny XVII stolittia z polskykh rukopysnykh zibran [Twelve Letters of the Hetmans of the Zaporozhzhia Army of the 16th – First Half of the 17th Century from Polish Manuscript Collections], in «Ukrainskyi arkheohrafichnyi shchorichnyk, Nova seriia, Vyp. 8/9, Ukrainskyi arkheohrafichnyi zbirnyk», T. 11/12, Kyiv – Niu-York, 2004, s. 425-452.
Bukovyna istorychnyi narys [Bukovyna Historical Essay], Chernivtsi, Zelena Bukovyna, 416 s.
M. Darbinyan, Putevye zametki Simiona Dpira Lehaci [Travel Notes of Simion Dpir Lekhatsa], in «Istoricheskie svyazi i druzhba ukrainskogo i armyanskogo narodov», Erevan, 1961, s. 229-238.
Ya. Dashkevych, Virmeno-polovetski dzherela z istorii Ukrainy [Armenian-Polovtsian Sources from the History of Ukraine], in «Naukovo-informatsiinyi biuleten. Arkhivnoho upravlinnia URSR», Kyiv, 1965, № 2, s. 66-74.
O. Garkavec, Kypchakskoe pismennoe nasledie [Kypchak Written Heritage], in «Almaty, Desht i Kypchak, 2002», T. I: Katalog i teksty pamyatnikov armyanskim pismom, 536 s.
A. Gliwa, Chronologia i zasięg terytorialny napadów tatarskich na ziemie przemyską i sanocką w latach 1620- 1629 [Chronology and Territorial Range of the Tatar Invasions of the Przemyśl and Sanok Regions in the Years 1620-1629], in «Rocznik Przemyski», t. 33, 1997, s. 21-40.
A. Gliwa, Doświadczenie inwazji tatarskich w narracjach ludowych i pamięci zbiorowej jako niematerialne dziedzictwo kulturowe Polski południowo-wschodniej [Experience of Tatar Invasions in Narrations and Collective Memory as Intangible Cultural Heritage of South-Eastern Poland], in «Ochrona Zabytków», nr. 1, 2014, s. 53-73.
A. Gliwa, Dwa najazdy tatarskie na Rus Czernowa podczas wojny Rzeczpospolitej z imperium Osmanskim w 1621 r. Zniszczenia i straty demograficzne na obszarze ziemi Premyskiej [Two Tatar Invasions of Red Rus during the War between the Republic and the Ottoman Empire in 1621. The Destruction and Demographic Losses in the Premysl Territory], in «Rocznik Przemyski», 2012, t. 48, z. 1: Historia wojskowości, s. 3-58.
A. Gliwa, Kraina upartych niepogod. Zniszczenia wojenne na obszarze ziemi przemyskiej w XVII wieku [Land of Stubborn Inconvenience. War Damage in the Przemyśl Area in the 17th Century], Przemyśl, 2013, 1079 s.
M. Haliv, Selo Litynia na Drohobychchyni v umovakh voiennykh znyshchen kintsi XV-XVIII st. [The Village of Litynia in Drohobych Region in the Conditions of War Destruction at the End of the 15-18th Centuries], in «Skhidnoievropeiskyi istorychnyi visnyk», Drohobych, Posvit, 2017, Vyp. 2., s. 8-15.
O. Harkavets, Kamianetska Khronika, skladena Ahopom, dopovnena i prodovzhena yoho ridnym bratom Aksentom [The Kamianets Chronicle, Compiled by Agop, Supplemented and Continued by His Own Brother Aksent], in «Zhovten», 1981, № 3, c. 100.
A. Hlyva, Asymetrychnyi aspekt tatarskoho viiskovoho mystetstva (XVII st.) [Asymmetric Aspect of Tatar Military Art (17th Century)], in «Ukrainskyi istorychnyi zhurnal», 2018, № 3, s. 46-72.
М. Horn, Chronologia i zasięg najazdów tatarskich na ziemie Rzeczypospolitej Polskiej w latach 1600-1647 [Chronology and Scope of the Tatar Invasions of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the Years 1600-1647], in «Studia i materiały do historii wojskowości», Warszawa, 1962, T. VIII, cz. 1. s. 3-71.
M. Horn, Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605-1633 na Ruś Czerwoną [Economic Impact of the 1605-1633 Tatar Invasions of Red Ruthenia], Wrocław; Warszawa; Kraków, 1964, 233 s.
V. Hrabovetskyi, Iliustrovana istoriia Prykarpattia [Illustrated History of Prykarpattia], T. 1, Ivano-Frankivsk, Nova zoria, 2002, 432 s.
Jana hrabi z Ostroroga wojewody poznańskiego dziennik wyprawy chocimskiej r. 1621 [Jan Count of Ostroróg, Voivode of Poznań, Diary of the Chocim Expedition 1621], in «Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r. 1621», Kraków, 1853, s. 18-19.
Ya. Kis, Tatarski shliakhy na Ukraini v XVI-XVII st. [Tatar Ways in Ukraine in the 16-17 Centuries], in «Zhovten», 1986, № 4(498) kviten, s. 134-136.
W.Leitsch, Sultan Ahmed und Mihail Romanow im Jahre 1614. Der Beginn einer neuen Epoche in der russischtürkischen Beziehungen [Sultan Ahmed and Mihail Romanov in 1614. The beginning of a new epoch in RussianTurkish relations], in «Jahrbücher für Geschichte Osteuropas», München,1956, Bd. IV, Hf. 3, s. 246-261.
Opys volodin kniazia Yanusha Ostrozkoho u pivdenno-skhidnii Volyni 1615 roku [Description of Prince Janusz Ostrozkis Possessions in Southeastern Volyn in 1615], Ostroh, Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia, 2009, 270 s.
M. Pankiv, Toponimy, mikrotoponimy, lehendy yak vyiav etnokulturnoi pamiati pro tataro-turetski nabihy na Prykarpattia (XV-XVII st.) [Toponyms, Microtoponyms, Legends as a Manifestation of Ethnocultural Memory about the Tatar-Turkish Raids on Prykarpattia (15-17 Centuries)], in «Karpaty: liudyna, etnos, tsyvilizatsiia», 2012, Vyp. 4, s. 91-102.
L. Podhorodecki, Chotin 1621 [Khotyn 1621], Warszawa, Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1988, 181 s.
A. Prochaska, Hetman Stanisław Źołkiewski [Hetman Stanislav Zholkevsky], Warszawa, Wzdawnictwo Kasy im. J. Mianowskiego Insnynutu Popierania Nauki, 1927, 419 s.
P. Sas, Khotynska viina 1621 r. [The Battle of Khotyn 1621], Kyiv, Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2011, 520 s.
P. Sas, H. Kirkene, A. Bumblauskas, Khotynska bytva 1621 – bytva za Tsentralnu Yevropu [The Battle of Khotyn 1621 – the Battle for Central Europe], Kyiv, Baltiia-Druk, 2011, 216 s.
P. Sas, Shliakh armii sultana Osmana II do Khotyna 1621 r. [The Path of the Army of Sultan Osman II to Khotyn in 1621], in «Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi», 2014, Vyp. 14, s. 56-70.
P. Sas, Voiennyi promysel zaporozkykh kozakiv (persha polovyna XVII st.) [Military Craft of the Zaporozhzhia Cossacks (First Half of the 17th Century)], in «Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi», 2007, № 7, s. 167-196.
P. Siredzhuk, Mistechka, yakykh nemaie [Towns that dont Exist], in «Zhovten», 1981, № 3, s. 106-109.
O. Shahuri, Viina mizh Habsburhamy ta Osmanamy 1593-1606 rr.: vytoky konfrontatsii, utvorennia aliansiv ta skladannia balansu syl protiahom konfliktu [The War between the Habsburgs and the Ottomans 1593-1606: the Origins of the Confrontation, the Formation of Alliances and the Drawing Up of the Balance of Forces during the Conflict], in «Naukovyi visnyk Dyplomatychnoi akademii Ukrainy», 2010, Vyp. 16, s. 290-296.
S Kroiniky Belskoho rechi Potrebnii vybrani (Ostrozkyi litopysets) [From Belsky Chronickle Essential Items Selected (Ostroh Chronicler)], in «Izbornyk», URL: http://izbornyk.org.ua/ostrog/ostr02.htm
V. Stepankov, V. Stepankov, Polsko-turetska viina 1620-1621 rokiv: Mify y istorychna diisnist [The PolishTurkish War of 1620-1621: Myths and Historical Reality], in «Naukovyi visnyk Chernivetskoho universytetu imeni Yuriia Fedkovycha: Istoriia», № 1, 2022, 89-107 s.
V. Strashko, L. Sukhykh, Khotynska viina 1621 r. za aktovymy knyhamy TsDIAK Ukrainy [The Khotyn War of 1621 According to the Act Books of the CSHAK of Ukraine], in «Ukrainskyi istorychnyi zhurnal», 2011, № 6, s. 4-15.
I. Tymiv, Pamiatky ta pamiatni mistsia boiv polskykh viisk i ukrainskoho naselennia z turkamy i tataramy u XVII st. na Zakhidnii Ukraini [Monuments and Memorial Sites of the Battles of Polish Troops and the Ukrainian Population with Turks and Tatars in the 17th Century in Western Ukraine], in «Pratsi Tsentru pamiatkoznavsta», 2015, Vyp. 27, Kyiv, 2015, s. 251-268.
I. Tymiv, Virmenski litopysni dzherela pro turetsko-tatarski nabihy na Ukrainu v XVI-XVII st. [Armenian Chronicle Sources about the Turkish-Tatar Raids on Ukraine in the 16-17 Centuries], in «Naukovi zapysky Ternopilskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni Volodymyra Hnatiuka, Seriia: Istoriia», 2014, Vyp. 1(1), s. 197-208.
Vesti iz Valahii (Zeitung aus Walachei) Zapiski nemeckogo oficera o Hotinskoj vojne 1621 g. kak istoricheskij istochnik [News from Wallachia (Zeitung aus Walachei) Notes of a German Officer about the Khotyn War of 1621 as a Historical Source], in «Voprosy germanskoj istorii. Russko-germanskie svyazi i otnosheniya novogo i novejshego vremeni», Dnepropetrovsk, Dnepropetrovskij gosudarstvennyj universitet, 1985, s. 123-145.
Zherela do istorii Ukrainy-Rusy [Sources for the History of Ukraine-Rus], in «Materialy do istorii ukrainskoi kozachchyny». T. 1. Dokumenty po 1631 r., 407 s.