Нашарування травм: постпам’ять та мінливий ландшафт комеморації  Другої світової війни в сучасній Україні

Назарій Христан

doi:10.31861/hj2026.63.106-116

Автор(и)

Назарій Христан Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University https://orcid.org/0000-0003-3601-2153

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2026.63.106-116

Ключові слова:

культурна пам’ять, постпам’ять, багатовекторна пам’ять, деколонізація, політика пам’яті, Друга світова війна, російсько-українська війна, дисонантна спадщина, історичні джерела, менталітет, радянські монументи, вепонізація історії

Анотація

Повномасштабне російське вторгнення в Україну у лютому 2022 року спровокувало глибокий, безпрецедентний розрив у традиціях вшанування пам’яті про Другу світову війну. Ця стаття присвячена комплексному дослідженню зазначеного мнемонічного зсуву, який фундаментально трансформував колективну історичну свідомість українського суспільства. Інтегруючи провідні теоретичні концепції постпам’яті, культурної інституціоналізації та багатовекторної пам’яті, пропонований аналіз розкриває складні соціально-психологічні та дискурсивні механізми. За допомогою цих аналітичних інструментів досліджується, як сучасне суспільство накладає безпосередню, гостру травму триваючого екзистенційного конфлікту на успадковані глибокі шрами тоталітаризму двадцятого століття.

Дослідження детально простежує складну історичну траєкторію: від тривалої пострадянської комеморативної амбівалентності та ідеологічної гібридності, що панувала у перші десятиліття незалежності, до категоричного демонтажу та остаточного краху російсько-радянського міфу про «Велику Вітчизняну війну». Підкреслюється, що цей структурний колапс і процес відмови від нав’язаного наративу був каталізований агресивною вепонізацією (інструменталізацією як зброї) історичного минулого з боку Російської Федерації.

Спираючись на порівняльні соціологічні дані, зібрані у двох стратегічно важливих макрорегіонах — прифронтовій Одеській та прикордонній Чернівецькій областях, — стаття висвітлює регіональні й демографічні відмінності у ставленні громадян до просторової деколонізації. Робота наочно демонструє, як вік, рівень формальної вищої освіти та безпосередній досвід перебування в умовах кінетичної війни впливають на процеси радикального очищення урбаністичного простору від дисонантних радянських монументів.

Біографія автора

Назарій Христан, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

К.і.н., доцент, асистент кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Посилання

1. Assmann J., Collective Memory and Cultural Identity, in «New German Critique», 1995, vol. 65, p. 125–133.

2. Assmann J., Cultural Memory and Early Civilization: Writing, Remembrance, and Political Imagination, Cambridge, Cambridge University Press, 2011, 234 p.

3. Fedor J., Kangaspuro M., Lassila J., Zhurzhenko T. (eds.), War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus, Cham, Palgrave Macmillan, 2017, p. 1–43.

4. Hirsch M., The Generation of Postmemory: Writing and Visual Culture After the Holocaust, New York, Columbia University Press, 2012, 320 p.

5. Kasianov G., Memory Crash: Politics of History in and around Ukraine, 1980s–2010s, Budapest, Central European University Press, 2022, 418 p.

6. Marples D.R., Heroes and Villains: Creating National History in Contemporary Ukraine, Budapest, Central European University Press, 2007, 363 p.

7. Plokhy S., The Russo-Ukrainian War: The Return of History, London, Allen Lane, 2023, 376 p.

8. Portnov A., Post-Maidan Europe and the New Ukrainian Historiography, in «South Central Review», 2015, вип. 32, № 3, p. 233–254.

9. Riabchuk M., Dvi Ukrainy: realni mezhi, virtualni viiny [Two Ukraines: Real Borders, Virtual Wars], Kyiv, Krytyka, 2001, p. 10–13.

10. Rothberg M., Multidirectional Memory: Remembering the Holocaust in the Age of Decolonization, Stanford, Stanford University Press, 2009, 325 p.

11. Tunbridge J.E., Ashworth G.J., Dissonant Heritage: The Management of the Past as a Resource in Conflict, Chichester, John Wiley & Sons, 1996, 299 p.

12. Ukrainian Institute of National Remembrance, 89 % ukraintsiv pidtrymuiut derzhavnu polityku pamiati: kliuchovi dani sotsiolohii [89% of Ukrainians support the state policy of memory: key sociological data], Kyiv, UINP, 2024, URL: https://uinp.gov.ua/pres-centr/novyny/89-ukrayinciv-pidtrymuyut-derzhavnu-

13. Viatrovych V., (Ne)istorychni mify Rosii pro Ukrainu [(Un)historical myths of Russia about Ukraine], Kyiv, KSD, 2023, 256 p.

14. Yurchuk Y., Reclaiming the Past, Confronting the Past: OUN-UPA Memory Politics and Nation-Building in Ukraine (1991–2016), in «War and Memory in Russia, Ukraine and Belarus», Cham, Palgrave Macmillan, 2017, p. 107–137.

15. Zhurzhenko T., A Divided Nation? Reconsidering the Role of Identity Politics in the Ukraine Crisis, in «Die Friedens-Warte», 2014, vol. 89, № 1/2, p. 249–267.

16. Zhurzhenko T., The Border as a Mirror of the Past: Memory conflicts and border politics in post-Soviet Ukraine, in «Borderliner», 2015, vol. 15, p. 43–58.