Початковий  («нульовий») компут  польсько-литовських військ  на Хотинську кампанію 1621 року

Денис Позняков

doi:10.31861/hj2025.62.13-23

Автор(и)

Денис Позняков Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University https://orcid.org/0000-0002-1187-7858

DOI:

https://doi.org/10.31861/hj2025.62.13-23

Ключові слова:

Хотинська кампанія 1621 р., річпосполитсько-османська війна 1620–1621 рр., реєстр, компут, гусарія, рейтари, німецька піхота

Анотація

У статті здійснено джерелознавчий аналіз та публікацію маловідомого військового реєстру польського та литовського військ 1621 р., що зберігається у фондах Бібліотеки Польської академії наук у Курніку.

На основі порівняльного аналізу з іншими відомими компутами і реєстрами встановлено, що матеріал є початковим («нульовим») плановим документом набору підрозділів. Він відображає початкові оцінки складу коронних і литовських військ, котрі мали взяти участь у бойових діях проти Османської імперії.

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю уточнення чисельності польсько-литовських військ під час Хотинської кампанії 1621 р. Публікований матеріал фіксує наміри командування Речі Посполитої виставити проти османської армії сили загальною чисельністю 44 550 жовнірів, що корелює з амбітними планами гетьмана Яна Кароля Ходкевича мати під орудою близько 50 тис. вояків.

Уведення цього джерела до наукового обігу дозволяє осягнути масштаб військових приготувань Речі Посполитої, які, однак, не були реалізовані в повному обсязі через фінансові та організаційні труднощі.

Біографія автора

Денис Позняков, Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University

Аспірант кафедри історії України Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, завідувач музейно-освітнім відділом Державного історико-архітектурного заповідника «Хотинська фортеця».

Посилання

1. Archiwum Główne Akt Dawnych (AGAD), Zbiór Branickich z Suchej, nr 17/25 [Silva rerum]. [Oratio funebris. Rokosz pod Gliniany a.d.1376, który się prawował za Ladwika króla Polski i Węgier. Akta Rokoszu za panowania Zygmunta III, 1606. Artykuły na Rokoszu pod Sandomierzem przez rycerstwo koronne zabrane i do kjmci pod Wiślicą na potwierdzenie podane, 1606. Artykuły Zjazdu Koła Wiślickiego przez jkm potwierdzone 1606 r. Skrtypt od p. Szczęsnego Herburta z więzienia in publicum w Krakowie podany, 1608 r. Opisanie potrzeby pod Byczyną w 1588 r. Uniwersał jw. marszałka w. k., 1655 r. Nagrobek wolności [wiersz]. Punkta z Moskwą postanowione w 1656 r. Carolus Gustavus rex Svedae wiernych i miłych przywołuje /wiersz/. Excerptum ex Historiae Poloniae … Komput wojska polskiego na pierwszą ekspedycję chocimską na ten czas pod komendą j.w.p. J.K. Chodkiewicza … 1621 r. itp..].

2. AGAD, Archiwum Warszawskie Radziwiłłów, dz. II, ks. 12 Miscallanea, mowy, listy, wiersze i wiele pism do dziejów polskich należących (dot. wyłącznie czasów Zygmunta III).

3. Biblioteka Książąt Czartoryskich w Krakowie (BCz), Teki Naruszewicza, vol. 111, sygn. 103 Odpisy 133 dokumentów z 1621 r.

4. BCz, sygn. 347 Akta za Zygmunta III. 1597–1621.

5. Biblioteka Narodowa w Warszawie, sygn. 6639 Akta za Zygmunta III (1597–1621).

6. Biblioteka Polskiej Akademii Nauk w Kórniku (BK), sygn. 317 Materiały do panowania króla Zygmunta III z czasów 1605–1626, głównie rokoszu Zebrzydowskiego 1605–1608, fragmenty obrad sejmowych 1613, 1615, 1623, 1626, sprawy Betlen Gabora i Czech, przyznanie prawa neutralności Fryderykowi księciu kurlandzkiemu 1626 oraz varia od Stefana Batorego do Władysława IV króla Polski.

7. BK, sygn. 983 Silva rerum o treści historycznej.

8. Augusiewicz S. Werbunki Hansa Georga von Arnima, Georga Friedricha von Kreytzena i Ernsta Georga von Sparra na kampanię chocimską 1621 roku [Recruitment Campaigns by Hans Georg von Arnim, Georg Friedrich von Kreytzen, and Ernst Georg von Sparr for the 1621 Khotyn Campaign], in «Echa Przeszłości», 2021, nr 22.

9. Hryhorieva T. Osmanska shakhivnytsia: Khotynskyi myr 1621 r. i dyplomatychna odisseia kniazia Kryshtofa Zbarazkoho [The Ottoman Chessboard: The 1621 Peace of Khotyn and the Diplomatic Odyssey of Prince Krzysztof Zbaraski], Kyiv.

10. Kronika Pawła Piaseckiego, biskupa przemyskiego [The Chronicle of Paweł Piasecki, Bishop of Przemyśl], Kraków, 1870.

11. Pamiętniki o wyprawie chocimskiej r. 1621 [Memoirs of the 1621 Khotyn Expedition], Kraków, 1853.

12. Pietrzak J. Po Cecorze i podczas wojny chocimskiej. Sejmy z lat 1620 i 1621 [After Cecora and During the Khotyn War: The Diets (Sejms) of 1620 and 1621], in «Acta Universitatis Wratislaviensis», vol. 549 Historia XXXVIII, 1983.

13. Podhorodecki L. Chocim 1621 [Khotyn 1621], Warszawa, 1988.

14. Pozniakov D. Nevidomyi shchodennyk Khotynskoi kampanii 1621 r. [An Unknown Diary of the Khotyn Campaign of 1621], in «Khotyn 1621. Viina i pamiat», Chernivtsi, 2022, pp. 242–269.

15. Raszba N., Podhorodecki L. Wojna chocimska 1621 r. [The Khotyn War of 1621], Kraków, 1979.

16. Sas P, Khotynska viina 1621 roku [The Battle of Khotyn (1621)], Kyiv, 2011.

17. Tretiak J. Historja wojny chocimskiej [The History of the Khotyn War], Kraków, 1921.

18. Witkowicz A. Bułat i koncerz. Poprawki do obrazu wielkich bitew polsko-tureckich (1620–1683) [Bulat and Koncerz: Revisions to the Portrayal of Great Polish-Turkish Battles (1620–1683)], Zabrze, 2021, t. I.

19. Wypisy źródłowe do historii polskiej sztuki wojennej [Selected Sources for the History of Polish Military Art], zesz. 5, Warszawa, s. 134–141.

20. Zherela do istorii Ukrainy-Rusy [Sources for the History of Ukraine-Rus’], t. VIII Materialy do istorii ukrainskoi kozachchyny [Materials for the History of the Ukrainian Cossacks], t. I, Lviv.

21. Żojdź K., Hundert Z. Komput chocimski 1621 z rękopisu Biblioteki Narodowej [The 1621 Khotyn Muster Roll from the Manuscript of the National Library], in «Studia nad staropolską sztuką wojenną», t. 2, Oświęcim, 2013, s. 245–257.