Сімейне життя ісландських жінок в епоху вікінгів (I)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню специфіки сімейного життя жінок в Ісландії епохи вікінгів. Автор відзначає, що створення сім’ї давало можливість новоствореним родинам припинити міжродову ворожнечу, зміцнити політичні зв’язки, а також об’єднати землю і майно.
Ісландці, як і всі інші скандинави, доволі серйозно підходили до вибору майбутньої дружини, причому бралися до уваги найрізноманітніші фактори: соціальний і майновий статус її родини, зовнішній вигляд і характер самої дівчини, на що звертали увагу упорядники і оповідачі саг.
Зазвичай жінки беззаперечно приймали нав’язаний їм шлюб, а інколи їх просто змушували виходити заміж за тих, на кого їм вказували старші родичі-чоловіки, хоча траплялися випадки, коли наречені демонстрували своє невдоволення кандидатурою майбутнього чоловіка. Бували випадки, коли батько або хтось з родичів-чоловіків радилися з дівчатами, і вочевидь серйозно ставились до їхньої думки, так само іноді під час сватання дівчина могла висувати свої умови нареченому. Більш незалежною у виборі шлюбного партнера була вдова, яка могла самостійно приймати рішення без необхідності консультацій чи схвалення родичів.
Аналіз ісландських саг демонструє специфічний статус жінки у соціумі: з одного боку, вони не відігравали таку саму вагому соціальну роль, як чоловіки, – їхнє життя переважно обмежувалося домогосподарством і дітьми, з іншого ж – крута вдача, владність, розум, розважливість, схильність до інтриг, гострий язик дозволяли жінці багато чого вирішувати у своїй долі, зокрема ініціювати розлучення, а часом відігравати не останню роль і за межами свого будинку.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
Andersson T., The Icelandic Family Saga. An analytic reading, Cambridge, Harvard University Press, 1967, 315 p. DOI: https://doi.org/10.4159/harvard.9780674729292
Bandlien B., Strategies of passion. Love and Marriage in Medieval Iceland and Norway, Turnhout, Brepols, 2005, 345 p. DOI: https://doi.org/10.1484/M.TCNE-EB.5.107119
Budur N., Povsednevnaya zhizn’ vikingov IX-XI veka [Daily life of the Vikings IX-XI centuries], Moskva, Molodaya gvardiya, 2007, 463 s.
Byok J., Islandiya epohi vikingov [Viking Age Iceland], Moskva, Astrel’, CORPUS, 2012, 912 s.
Carter T., Iceland’s Networked Society. Revealing How the Global Affairs of the Viking Age Created New Forms of Social Complexity, Leiden-Boston, Brill, 2015, 368 p. DOI: https://doi.org/10.1163/9789004293342
Carter T., Rethinking Secondary State Formation in Medieval Iceland: Trade and Social Connectivity in the Norse Economic Territory, A dissertation submitted in partial satisfaction of the requirements for the degree Doctor of Philosophy in Anthropology, San Diego, University of California, 2010, xxii+513 p.
Frank R., Marriage in Twelfth- and Thirteenth-Century Iceland, in «Viator», 1973, № 4, р. 473-484. DOI: https://doi.org/10.1484/J.VIATOR.2.301661
Friðriksdóttir J., Gender, in «The Routledge Research Companion to the Medieval Icelandic Sagas», London, Routledge, 2017, p. 226-239. DOI: https://doi.org/10.4324/9781315613628-19
Friðriksdóttir J., Valkyrie. The Women of the Viking World, Lonodn, Bloomsbury Academic, 2020, 252 p. DOI: https://doi.org/10.5040/9781350137110
Jochens J., Women in Old Norse Society, Ithaca, Cornell University Press, 1995, 266 p.
Landnama-book, or the Book of Settlements, in «Origines Islandicae. A collection of the more important sagas and other native writings relating to the settlement and early history of Iceland», Vol. I, Oxford, Clarendon press, 1905, p. 14-237.
Matyushina I., Drevnejshaya lirika Evropy [The most ancient poetry of Europe], V 2-h t. T. І., Moskva, Izdatel’skij centr RGGU, 1999, 493 s.
McGillivray, Gender and Subversion in Medieval Icelandic Legend and Saga, in «Roda da Fortuna. Revista Eletrônica sobre Antiguidade e Medievo», 2017, Volume 6, Número 1, p. 99-118.
Miller W., «Why is your axe bloody?»: A Reading of Njáls saga, Oxford, Oxford University Press, 2014, 334 p. DOI: https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198704843.001.0001
Mladshaya Edda [Younger Edda], Sankt-Peterburg, Nauka, 2006, 137 s.
O Sneb’yorne Borove [About Snæbjørn Borov], in «Islandskie sagi», V 2-h t., T. 1, Moskva, Yazyki slavyanskoj kul’tury, 2000, s. 41-43.
Ostapenko S., Krasota geroin’ rodovyh sag kak marker syuzhetnoj i social’noj roli [The beauty of the heroines of ancestral Sagas as a marker of plot and social role], in «Drevnost’ i srednevekov’e: voprosy istorii i istoriografii Materialy V Vserossijskoj konferencii studentov, aspirantov i molodyh uchenyh», Omsk, 12-13 oktyabrya 2018 goda, s. 150-154.
Plyasovskih M., Sociokul’turnye stereotipy vospriyatiya vneshnosti v strukture etnicheskogo samosoznaniya srednevekovyh islandcev [Sociocultural stereotypes of perception of appearance in the structure of ethnic self-awareness of medieval Icelanders], Avtoref. diss. na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk, Moskva, 2006, 28 s.
Pryad’ ob Orme syne Storol’va [The Tale of Orm son of Storolf], in «Islandskie pryadi», Moskva, Nauka, 2016, s. 161-173.
Pryad’ o Harol’de Grenlandce [The Tale of Harold Greenlander], in «Islandskie pryadi», Moskva, Nauka, 2016, s. 199-202.
Pryad’ o Hel’gi syne Torira [The Tale of Helgi, son of Thorir], in «Islandskie pryadi», Moskva, Nauka, 2016, s. 104-108.
Pryad’ o Torval’de Tasal’di [The Tale of Torvald Tasaldi], in «Islandskie pryadi», Moskva, Nauka, 2016, с. 109-115.
Raffield B., Price N., Collard M., Polygyny, Concubinage, and the Social Lives of Women in Viking-Age Scandinavia, in «Viking and Medieval Scandinavia», Turnhout, Brepols, 2017, p. 165-209. DOI: https://doi.org/10.1484/J.VMS.5.114355
Saga ob Arone syne H’erlejva [The Saga of Aron son of Hjerleif], in «Islandskie sagi», V 2-h t., T. 2, Moskva, Yazyki slavyanskoj kul’tury,2004, s. 246-286.
Saga ob Egile [The Saga of Egil], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhesvennoj literatury, 1956, s. 61-251.
Saga ob Eyrike Ryizhem [The Saga of Eirik the Red], in «Islandskie sagi. Irlandskiy epos», Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 105-127.
Saga o Gisli [The Saga of Gisli], in «Islandskie sagi. Irlandskij epos», Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 23-80.
Saga o grenlandcah [Saga of the Greenlanders], in «Islandskie sagi. Irlandskij epos», Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 87-104.
Saga o Gunnlauge Zmeinom Yazyke [The Saga of Gunnlaug the Serpenttongue], in «Korni Iggdrasilya», Moskva, Terra, 1997, s. 350-351.
Saga o Haral’de Prekrasnovolosom [The Saga of Harald Fairhair], in «Snori Sturluson. Krug zemnoj», Moskva, Nauka, 1980, s. 42-67.
Saga o Kurinom Torire [The Saga of Chicken Thorir], in «Islandskie sagi». V 2-h t., T. І., Moskva, Yazyki slavyanskoj kul’tury, 2000, s. 15-40.
Saga o lyudyah iz Laksdalya [The Saga of the People of Laxdal], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhestvennoj literatury, 1956, s. 253-439.
Saga o lyudyah s Peschanogo berega [The Saga of the People of the Sandy Coast], in «Islandskie sagi», V 2-h t., T. 2., Moskva, Yazyki slavyanskoj kul’tury, 2004, s. 23-129.
Saga o nazvannyh brat’yah [Saga of the sworn brothers], in «Islandskie sagi», V 2-h t., T. 1, Moskva, Yazyki slavyanskoj kul’tury, 2000, s. 118-201.
Saga o N’yale [The Saga of Nyala], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhesvennoj literatury, 1956. s. 441-757.
Schulman J., Make Me a Match: Motifs of Betrothal in the Sagas of the Icelanders, in «Scandinavian Studies», 1997, Vol. 69, No. 3, p. 296-321.
Skazannia pro Volunda [Tales of Velund], in «Starsha Edda», Kyiv, Vydavnytstvo Zhupanskoho, 2020, s. 200-212.
Svanidze A., Supruzhestvo v mire islandskoj sagi [Marriage in the world of the Icelandic saga], in «Gender i obshchestvo v istorii», Sankt-Petreburg, Aletejya, 2007, s. 61-80.
Svanidze A., Vikingi. Lyudi sagi: zhizn’ i nravy [Vikings. People of the saga: life and morals], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2014, 800 s.