Ревнительки християнського благочестя у середньовічній Скандинавії: випадок Ґудрід Торб’ярнардоттір
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена характеристиці одного з головних жіночих персонажів, представлених у вінландських сагах, – Ґудрід Торб’ярнардоттір, яка була уособленням ідеальної благочестивої християнки. Такий образ був притаманний т. зв. exemplum – різновиду художньої оповіді, котрому властиві моралізаторські наративи, реальні або вигадані, що використовувались як типові взірці для унаочнення подій і фактів.
Посилена увага упорядників саг до образу Ґудрід пояснюється тим, що в останній частині обох саг вона визнається праматір’ю трьох ісландських єпископів ХІІ ст. Очевидно, що ці саги були написані з метою складання славетного родоводу для майбутнього ісландського святого – єпископа Ісландії Бйорна Гілсона (1163–1201). Як вважають науковці, автор (переписувач) «Саги про гренландців» був наближеним до єпископа Бранда Семундссона (1163–1201) – одного з правнуків Ґудрід Торб’ярнардоттір, або ж сам ієрарх записав текст розповіді. Отже, історію та діяння праматері перших ісландських єпископів необхідно було використовувати, проповідуючи мирянам, якими повинні бути доброчесні християнки.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
V. Bandeira-Amorim, O papel social da mulher medieval nas sociedades ocidentais pré-cristãs: uma análise da personagem Thorbjörg e do misticismo medieval na saga de Eiríkr Vermelho em três sagas islandesas, Curitiba, 2017, 50 p.
V. Bandeira-Amorim, Representações de gênero no medievo: mulheres, literatura e história nas Sagas Islandesas. Dissertação apresentada ao curso de PósGraduação em Letras, Setor de Estudos Literários, da Universidade Federal do Paraná, como requisito parcial à obtenção do título de Mestre em Estudos Literários, Curitiba, 2022, 137 p.
H. Bessason, New Light on Vinland from the Sagas, in Mosaic: An Interdisciplinary Critical Journal, 1967, Vol. 1, No. 1, Literature and History, p. 52-65.
C. Cavaleri, The Vínland Sagas as Propaganda for the Christian Church: Freydís and Gudríd as Paradigms for Eve and the Virgin Mary. Master Thesis in Nordic Viking and Medieval Studies Department of Linguistics and Scandinavian Studies Faculty of Humanities, University of Oslo, May 2008, 75 р.
L. V. Chyornaya, Skandinavskaya zhenschina epohi vikingov, in Vestnik Tomskogo Gosudarstvennogo Universiteta [Viking age Scandinavian woman], 2005, № 288, s. 41-48.
Y. K. Friksdottir, Valkirii. Zhenschinyi v mire vikingov [Valkyrie: The Women of the Viking World], Moskva, AST, 2022, 320 s.
J. K. Friðriksdottir, Women’s Weapons. A Re-Evaluation of Magic in the Islendingasögur, in Scandinavian studies: publication of the Society for the Advancement of Scandinavian Study, 2008, Vol. 81, p. 409-436.
S. Grønlie, «No Longer Male and Female»: Redeeming Women in the Icelandic Conversion Narratives, in Medium Aevum, 75/2, 2006, p. 293-318. DOI: https://doi.org/10.2307/43632766
S. Grønlie, The Saint and the Saga Hero. Hagiography and Early Icelandic Literature, Cambridge, D. S. Brewer, 2017, 306 p. DOI: https://doi.org/10.1515/9781787441606
J. Grove, The place of Greenland in Medieval Icelandic Saga Narrative, in Journal of the North Atlantic, 2009, Norse Greenland: Selected Papers from the Hvalsey Conference 2008, Special Volume № 2, р. 30-51. DOI: https://doi.org/10.3721/037.002.s206
E. A. Gurevich, Skandinavskaya novella. Poetika «Pryadey ob islandtsah» [Old Norse novella. A study of genre in the tales of Icelanders], Moskva, Nauka, 2004, 424 s.
Ó. Halldórsson, Lost Tales of Guðríðr Þorbjarnardóttir, in Sagnaskemmtun. Studies in Honour of Hermann Pálsson, Wien, Böhlau, 1986, p. 239-246.
Ó. Halldórsson, The conversion of Greenland in written sources, in Proceedings of the Eighth Viking Congress, Århus, 24-31 August 1977, Odesne, 1981, р. 203-2016.
V. Hanselmann, Perifera representationer. Vinlandssagorna: «det andra» och representationens strategier, in Arkiv för nordisk filologi, 2005, Vol. 120, s. 83-110.
M. Hieple, Redefining Modernism: An Exploration of Modernist Possibilities in Icelandic Saga, in SLC Writing Contest Winners. 2018. Vol. 1., URL: https://journals.lib.sfu.ca/index.php/slc-uwc/article/view/189
K. Holman, Historical Dictionary of the Vikings, Lanham-Maryland-Oxford, The Scarecrow Press inc., 2003, 383 p.
S. B. Hvedchenya, DavnoIslandski sagi yak dzherelo z istorichnoyi geografiyi: podorozh Torvalda Kodranssona u Svyatu zemlyu i yogo perebuvannya na terenah Rusi (pochatok XII st.) [Old Icelandic sagas as a source of historical geography: Torvald Kodransson’s journey to the Holy Land and his stay in the territory of Rus (beginning of the 11th century)], in Ukrayinskiy Istorichniy zhurnal, 2009, № 5, s. 200-214.
P. Iverslie, Gustav Storms Studier over Vinlandsreiserne, Minneapolis, 1912, 122 p.
J. Jochens, Gudrid Thorbjarnardottir. Une globe-trotteuse de l’an mil, in Clio. Histoire‚ femmes et sociétés, 2008, Vol. 28, p. 39-57. DOI: https://doi.org/10.4000/clio.7703
K. Jolly, C. Raudvere, E. Peters, Witchcraft and Magic in Europe. The Middle Ages, London, The Athlone press, 2002, 280 p.
Landnama-book, or the Book of Settlements, in Origines Islandicae. A collection of the more important sagas and other native writings relating to the settlement and early history of Iceland. Edited and translated by Gudbrand Vigfusson and F. York Powell, Vol. I, Oxford, Clarendon press, 1905, p. 14-237.
J. Langer, Seiðr e magia na Escandinávia medieval: reflexões sobre o episódio de Þorbjörg na Eiríks saga Rauða, in Revista Signum, 2010, Vol. 11, n. 1, p. 177-202. DOI: https://doi.org/10.21572/2177-7306.2011.v11.n1.10
A. Maraschi, Eaten hearts and supernatural knowledge in Eiríks Saga Rauða, in Scandia. Journal of Medieval Norse Studies, 2018, No 1, p. 25-47.
T. Paróli, Bishops and Explorers: On the Structure of the Vinland Sagas, in Sagnaþing helgað Jónasi Kristjánssyni sjötugum Sagnaþing helgað Jónasi Kristjánssyni sjötugum, 10 april 1994, Síðari hluti, Reykjaví k, 1994, p. 648- 658.
C. Phelpstead. An Introduction to the Sagas of Icelanders, Florida, University Press of Florida, 2020, 204 p. DOI: https://doi.org/10.5744/florida/9780813066516.001.0001
L. Polinelli, «En mér eru nú margir þeir hlutir auðsýnir».Prophecy as Literary Motif and Historical Source in the Vínland sagas. MA-Thesis in Viking and Medieval Norse Studies, Reykjavík, Háskóli Íslands, 2020, 66 p.
M. Poole, «There are Few Things More Powerful than Destiny»: Gender, Power and Foresight in The Sagas of the Icelanders (Thirteenth and Fourteenth Centuries). A Thesis presented to the University of Guelph In partial fulfilment of requirements for the degree of Master of Arts in History, Guelph, Ontario, 2018, 107 p.
S. E. Rivenbark, «Ek Skal Hér Ráða»: Themes of female honor in the Icelandic Sagas. A Thesis Submitted to the Graduate School Appalachian State University in partial fulfillment of the requirements for the degree of Master of Arts, May 2011, Department of History, Appalachian State University, Boone, NC, 2011, 94 p.
H. Roderick Ellis, The road to hel. A Study of the Conception of the Dead in Old Norse Literature. Ph. D. Thesis, New York: Greenwood press, 1968, 208 p.
Saga o grenlandtsah [Saga of the Greenlanders], in Islandskie sagi. Irlandskiy epos, Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 87-104.
Saga ob Eyrike Ryizhem [The Saga of Eirik the Red], in Islandskie sagi. Irlandskiy epos, Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 105-127.
S. M. Steblin-Kamenskiy, Islandskie sagi. Primechaniya [Icelandic sagas. Notes], Islandskie sagi. Irlandskiy epos, Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 795-821.
A. Svanidze, Vikingi – lyudi sagi: zhizn i nravyi [The Vikings: the men of sagas. Their life and habits], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2014, 800 s.
The book of the Icelanders, in Íslendingabók – Kristni saga. The book of the Icelanders – The story of the Conversion. Viking Society for Northern Research, London, University College, 2006, p. 3-14.
H. Þorlaksson, The Vinland Sagas in a Contemporary Light, in Approaches to Vínland: a conference on the written and archaeological sources for the Norse settlements in the North-Atlantic region and exploration of America: the Nordic House, Reykjavik 9-11 Augstust 1999, Reykjavík, Sigurрur Nordal Institute, 2001, p. 63- 77.
S. H. Þorsteinsdóttir, Biskupamóðir í Páfagarði. Mynd Guðríðar Þorbjarnardóttur í skáldskap og veruleika. Ritgerð til MA-prófs í íslenskum fræðum, Háskóli Íslands, 2013, 140 s.
A. Timbs, «All the Foundation of the Earth becomes Desolate». Tracing Icelandic and Anglo-Saxon connections through a Shared Literary Frontier. A thesis presented to the faculty of the Department of Literature and Language East Tennessee State University, 2018, 76 p.
T. H. Tulinius, Je est un Autre. Le Groenland dans l’imaginaire des Islandais du Moyen Âge, in Études Germaniques, 2021/1 N° 301, p. 17-30. DOI: https://doi.org/10.3917/eger.301.0017
J. Ulff-Møller, The Origin of Book of Settlement and Celtic Christianity in Iceland, in Studi e Materiali di Storia delle Religioni, 2016, Vol. 82/2, p. 887-915.