Сімейне життя ісландських жінок в епоху вікінгів (II)
##plugins.themes.bootstrap3.article.main##
Анотація
Стаття присвячена з’ясуванню специфіки сімейного життя жінок в Ісландії епохи вікінгів. Автор відзначає, що створення сім’ї давало можливість новоствореним сім’ям припинити міжродову ворожнечу, зміцнити політичні зв’язки, а також об’єднати землю і майно.
Ісландці, як і всі інші скандинави, доволі серйозно підходили до вибору майбутньої дружини, причому бралися до уваги найрізноманітніші фактори: соціальний і майновий статус її родини, зовнішній вигляд і характер самої дівчини, на що звертали увагу упорядники і оповідачі саг.
Зазвичай жінки беззаперечно приймали нав’язаний їм шлюб, а інколи їх просто змушували виходити заміж за тих, на кого їм вказували старші родичі-чоловіки, хоча траплялися випадки, коли наречені демонстрували своє невдоволення кандидатурою майбутнього чоловіка. Бували випадки, коли батько або хтось із родичів-чоловіків радилися з дівчатами, і вочевидь серйозно ставились до їхньої думки, так само іноді під час сватання дівчина могла висувати свої умови нареченому. Більш незалежною у виборі шлюбного партнера була вдова, яка могла самостійно приймати рішення без необхідності консультацій чи схвалення родичів.
Аналіз ісландських саг демонструє специфічний статус жінки у соціумі: з одного боку, жінки не відігравали таку ж вагому соціальну роль, як чоловіки, – їхнє життя переважно обмежувалося домогосподарством і дітьми, з іншого ж – крута вдача, владність, розум, розважливість, схильність до інтриг, гострий язик дозволяли жінці багато чого вирішувати у своїй долі, зокрема ініціювати розлучення, а часом відігравати не останню роль і за межами свого будинку.
##plugins.themes.bootstrap3.article.details##
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NoDerivatives 4.0 International License.
Посилання
Anohin G., K etnicheskoy istorii grenlandskih normannov [Towards an ethnic history of the Greenlandic Normans], in «Romaniya i Barbariya. K etnicheskoy istorii narodov zarubezhnoy Evropy», Moskva, Nauka,1989, s. 164-194.
Buaye R., Srednevekovaya Islandiya [Medieval Iceland], Moskva, Veche, 2009, 352 s.
Budur N., Povsednevnaya zhizn’ vikingov IX-XI veka [Daily life of the Vikings IX-XI centuries], Moskva, Molodaya gvardiya, 2007, 463 s.
Byok J., Islandiya epohi vikingov [Viking Age Iceland], Moskva, Astrel’: CORPUS, 2012, 912 s.
Carter T., Iceland’s Networked Society. Revealing How the Global Affairs of the Viking Age Created New Forms of Social Complexity, Leiden-Boston, Brill, 2015, 368 p.
Esterberg E., Individyi, druzya i rodstvenniki v srednevekovoy Islandii. Nasledie Arona Gurevicha [Individuals, friends and relatives in medieval Iceland. The Legacy of Aron Gurevich], in «Obrazyi proshlogo. Sbornik pamyati A. Ya. Gurevicha», Sankt-Peterburg, Tsentr gumanitarnyih initsiativ, 2011, s. 319-337.
Friðriksdóttir J., Gender, in «The Routledge Research Companion to the Medieval Icelandic Sagas». London, Routledge, 2017, p. 226-239.
Friðriksdóttir J., Valkyrie. The Women of the Viking World, Lonodn, Bloomsbury Academic, 2020, 252 p.
Jochens J., The Medieval Icelandic heroine: fact or fiction? in «Viator», 1986, vol. 17, p. 35-50.
Jochens J., Women in Old Norse Society, Ithaca, Cornell University Press, 1995, 266 p.
Karras R., Slavery and Society in Medieval Scandinavia, New Haven and London, Yale University Press, 1988, 316 p.
Landnama-book, or the Book of Settlements, in «Origines Islandicae. A collection of the more important sagas and other native writings relating to the settlement and early history of Iceland», vol. I, Oxford, Clarendon press, 1905, p. 14-237.
Pesn’ o Rige [The song of Rig], in «Beovulf. Starshaya Edda. Pesn o Nibelungah», Moskva, Izdatelstvo hudozhestvennoy literaturyi, 1975, s. 336-340.
Povchannia Vysokoho [Teaching of the Highness], in «Starsha Edda», Kyiv, vyd-vo Zhupanskoho, 2020, s. 37- 77.
Raffield B., Price N., Collard M., Polygyny, Concubinage, and the Social Lives of Women in Viking-Age Scandinavia, in «Viking and Medieval Scandinavia», Turnhout, Brepols, 2017, p. 165-209.
Ryidzeevskaya E., Nekotoryie dannyie iz istorii zemledeliya v Norvegii i v Islandii v IX–XIII vv. [Some data from the history of farming in Norway and Iceland in the 9th-13th centuries], in «Istoricheskiy arhiv», 1940, № 3, s. 3-70.
Ryidzeevskaya E., O perezhitkah matriarhata u skandinavov po dannyim drevnesevernoy literaturyi [On the vestiges of matriarchy among the Scandinavians according to the data of Old Norse literature], in «Sovetskaya Etnografiya», 1937, № 2-3, s. 15-44.
Saga ob Egile [The Saga of Egil], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhesvennoj literatury, 1956, s. 61-251.
Saga ob Eyrike Ryizhem [The Saga of Eirik the Red], in «Islandskie sagi. Irlandskiy epos», Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 105-127.
Saga o bitve na Pustoshi [The saga of the Battle of the Badlands], in «Islandskie sagi. V 2-h t., T. I», Moskva, Yazyiki slavyanskoy kulutryi, 2000, s. 44-110.
Saga o Gisli [The Saga of Gisli], in «Islandskie sagi. Irlandskij epos», Moskva, Hudozhestvennaya literatura, 1973, s. 23-80.
Saga o Grettire [The Saga of Grettir], Moskva, Nauka, 1976, 174 s.
Saga o Gudmunde Dostoynom [Saga of Gudmund the Worthy], in «Bayok Dzh. Islandiya epohi vikingov», Moskva, Astrel: CORPUS, 2012. s. 607-680.
Saga o Haral’de Prekrasnovolosom [The Saga of Harald Fairhair], in «Snori Sturluson. Krug zemnoj», Moskva, Nauka, 1980, s. 42-67.
Saga o lyudyah iz Laksdalya [The Saga of the People of Laxdal], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhestvennoj literatury, 1956, s. 253-439.
Saga o N’yale [Njáls saga], in «Islandskie sagi», Moskva, Gosudarstvennoe izdatel’stvo hudozhesvennoj literatury, 1956, s. 441-757.
Saga o syinovyah Droplaug [The Saga of the Sons of Droplaug], in «Islandskie sagi. V 2-h t. T. 2», Moskva, Yazyiki slavyanskoy kulturyi, 2004, s. 215-243.
Snebyorne Borove [About Snæbjørn Borov], in «Islandskie sagi, V 2-h t., T. 1», Moskva, Yazyiki slavyanskoy kulturyi, 2000, s. 41-43.
Sturla Tordarson. Saga ob islandtsah [The Saga of the Icelanders], Sankt-Peterburg, Aleteyya, 2007, 511 s.
Svanidze A., Supruzhestvo v mire islandskoj sagi [Marriage in the world of the Icelandic saga], in «Gender i obshchestvo v istorii», Sankt-Petreburg, Aletejya, 2007, s. 61-80.
Svanidze A., Vikingi. Lyudi sagi: zhizn’ i nravy [Vikings. People of the saga: life and morals], Moskva, Novoe literaturnoe obozrenie, 2014, 800 s.
Víga-Glúms saga / Ed. by G. Turville-Petre, Oxford, at the Clarendon Press, 1960, LVI, 158 p.
Zhizn Snorri Godi [The Life of Snorri Godi], in «Islandskie sagi. V 2-h t. T. 2», Moskva, Yazyiki slavyanskoy kulturyi, 2004, s. 130-131.